До 75-річчя депортації німецького народу

Цій тужливій даті були присвячені заходи, які підготували та провели Центр німецької культури (ЦНК) «Хофнунг» разом з відділом культури, національностей та релігій м. Славутич та загальноміським бібліотечно-інформаційним центром (ЗБІЦ). 8 серпня 1941 року всіх радянських...

 

Цій тужливій даті були присвячені заходи, які підготували та провели Центр німецької культури (ЦНК) «Хофнунг» разом з відділом культури, національностей та релігій м. Славутич та загальноміським бібліотечно-інформаційним центром (ЗБІЦ).

Наше минуле

28 серпня 1941 року всіх радянських громадян німецької національності вигнали зі своїх домів і відвезли в товарних вагонах до Казахстану і Сибіру. Не дивлячись ні на які заслуги. Усіх. Людей похилого віку і немовлят. А трохи пізніше майже усіх працездатних, від самих юних, забрали в трудармію. Під цією назвою були створені по суті концтабори, в яких каторжною працею, голодом і холодом знищувались тисячі і тисячі ні в чому не повинних людей. Уся їх провина була тільки в тому, що народилися вони не в тому місці і не в той час… Після закінчення війни тих, хто залишився в живих, ще довгі роки не випускали на свободу. А після звільнення забороняли повертатись у рідні місця. Тисячі покалічених доль, розбитих сімей. Нам зараз важко навіть уявити, що довелося пережити цим людям. Але ті, хто вижив, пам'ятають. Пам'ятають їх розповіді діти й онуки. Німці України дбайливо зберігають свою історію і культуру. Шкода, але ми дуже мало знаємо про те, який величезний внесок у розвиток нашої країни вніс німецький народ. Хто знає про те, що в 1930 році в Україні було сім німецьких районів, 252 сільські ради, 628 німецьких шкіл? У цих районах були створени промислові підприємства і розвивалося сільське господарство. Це – наша історія, історія нашої України.

Книжна експозиція

Цікава тематична експозиція була розміщена в читальному залі ЗБІЦу, де можна було ознайомитись із нелегкою історією етнічних німців Радянського союзу, відкрити для себе його багаті культурні традиції.

Творча зустріч

Саме тому, щоби поповнити свої знання з історії українських німців на прикладі однієї родини, і була запрошена до нашого міста Галина Невінчена, художниця з багатою виставковою історією, письменниця. Творча зустріч з нею відбулась у конференц-залі ЗБІЦу. Герої оповіді в її романі «Зерна і жорна» – потомок запорожців і одна з далеких родичів тих одурених безземельних німців, яким російська цариця Катерина II пообіцяла рай на пустельних землях російського Поволжжя… Як і в кожному романі, в цьому теж квітне кохання. Вже тому, що навіть у пеклі люди плекають надію. А вона, як відомо, вмирає останньою… Галина познайомила присутніх зі своїми картинами, супроводжуючи відеопоказ цікавою розповіддю. Вона віддає перевагу реалізму як в образотворчому мистецтві, так і в літературі, вважаючи, що Бог створив світ прекрасним, а життя кожної людини гідне бути основою цікавої оповіді. Варто лише навчитися дивитись і бачити, слухати і чути! Галина залишала наше місто, обіцяючи намалювати нову картину, яку обов’язково присвятить Славутичу, тому що він їй дуже сподобався!

Альбом пам’яті

У нашому Центрі німецької культури збираються матеріали для виготовлення «Альбому пам’яті» етнічних німців, що мешкають у Славутичі. Вже є багато документів – фотографії, довідки, листи. На вечорі-пам’яті, присвяченому 75-річчю депортації німецького народу, усі з цікавістю роздивлялися проектний варіант цього альбому. Початок зроблено. Серед сторінок цього альбому може бути історія і вашої сім’ї. Треба усвідомлювати, що народ, який не пам’ятає свого минулого, не має й майбутнього. Давайте разом будемо будувати наше сонячне Завтра!


Валерій НІХЕЛЬМАН,
голова ЦНК «Хофнунг» м. Славутич