Історична година "Роки війни-століття памяті" в ЗБІЦ

День Перемоги .... Він далеким відлунням озивається в наших серцях. Сумним набатом б'ють дзвони пам'яті, не даючи нам забути той героїчний час. ОБІЦ запросив школярів, щоб разом з ними пригадати героїв Великої Вітчизняної війни, серед яких, звичайно ж,були і їхні прадіди.

Він далеким відлунням озивається в наших серцях. Сумним набатом б'ють дзвони пам'яті, не даючи нам забути той героїчний час. ЗБІЦ запросив школярів, щоб разом з ними пригадати героїв Великої Вітчизняної війни, серед яких, звичайно ж,були і їхні прадіди.

Для учнів ця тема виявилася малознайомою, тому хотілося в ході бесіди розбудити їх інтерес і нагадати, що заради їхнього щасливого сьогодення мільйони радянських людей віддали свої життя.

Слухачі були дуже здивовані, що на війні поряд з людьми служили собаки. Собаки-зв'язківці доставляли бойові донесення, собаки-сапери розміновували сотні міст і населених пунктів. Собаки-санітари винесли з поля бою
сотні поранених. Їх дії так само значущі, як і героїчні вчинки солдатів.

Школярам дуже сподобалися кумедні моменти, які мали місце на війні. Визвав сміх епізод з літаком У-2, який грав в кішки-мишки з німецьким винищувачем, ховаючись від нього на узліссі то з одного, то з іншого боку покинутого будиночка. Завдяки таким хованкам, льотчику вдалося врятуватися самому і зберегти бойову машину.

А вчинок екіпажу Т-34, який застряг в яру і був вимушений ночувати там, розвеселив і одночасно вселив гордість за співвітчизників в серця дітей. Фашисти спробували вночі витягти танк, будучи впевненими, що екіпаж давно покинув його. Яке ж було їх здивування, коли раптом Т-34, опинившись на волі, загурчав двигуном і потягнув німецький танк за собою. У підсумку наш екіпаж привіз 4-х полонених і бойову машину.

Було наведено ще багато прикладів подвигів радянських солдатів. Відвідувачі сиділи притихлі, намагаючись осмислити потік інформації, що обрушився на них.

Радісно бачити, що учням, дійсно було цікаво дізнатися якомога більше про героїчне минуле своїх предків.

І дуже хочеться вірити, що всі наші заходи, присвячені таким значущим подіям, вносять свій внесок в розвиток і становлення особистості, і, звичайно ж, не дають забути, а, навпаки, намагаються нагадати про історію нашого народу.

Так нехай же героїзм радянських людей ніколи не забудеться, а буде жити світлим спогадом і щирою вдячністю в наших серцях!

О.В.Кропта,
завідуюча сектору клубної роботи ЗБІЦу.