В ейфорії від закінчення зими не забуваймо важливу річ: весною, після сходження снігу, на наших полях та в лісах різко зростає небезпека виникнення пожеж. Цей період недарма називається пожежонебезпечним. За статистикою саме в перші весняні місяці відбувається найбільша кількість загорянь. І першопричина цьому – не сонце...
В ейфорії від закінчення зими не забуваймо важливу річ: весною, після сходження снігу, на наших полях та в лісах різко зростає небезпека виникнення пожеж. Цей період недарма називається пожежонебезпечним. За статистикою саме в перші весняні місяці відбувається найбільша кількість загорянь. І першопричина цьому – не сонце...
В ейфорії від закінчення зими не забуваймо важливу річ: весною, після сходження снігу, на наших полях та в лісах різко зростає небезпека виникнення пожеж. Цей період недарма називається пожежонебезпечним. За статистикою саме в перші весняні місяці відбувається найбільша кількість загорянь.
І першопричина цьому – не сонце, і навіть не сильні весняні вітри, що справді здатні роздмухати невелику іскорку у величезне некероване полум’я, а людська бездумність, безвідповідальність, а то й злочинна недбалість.
Не зважаючи на Правила пожежної безпеки, люди випалюють суху траву на сільгоспугіддях, на городах, пустирях, вздовж доріг, просто перебуваючи на відпочинку в лісі. Якщо навіть вогонь не виходить з-під контролю, він перетворює на попіл верхній родючий шар ґрунту, нищить диких тварин, птахів, їх гнізда, комах.
А якщо вже полум’я стало некерованим – чекай більшої біди: пожежа може розповсюдитись на величезних територіях, перекинутись на житлові будинки, службові споруди, ліси… Гинуть на таких пожежах і люди.
Тобто, вимоги Правил пожежної безпеки, зокрема в лісах України, писані численними втратами від сезонних пожеж. А тому дотримуватись їх потрібно неухильно. Вони зовсім нескладні, але потребують відповідальності й, зрештою, елементарної людяності по відношенню до живого світу навколо.
Отож, згаданими Правилами забороняється:
- розводити багаття;
- випалювати траву на землях лісового фонду, а також на суміжних з лісом ділянках, у т.ч. проводити сільськогосподарські пали;
- заїжджати на територію лісового фонду транспортними засобами та іншими механізмами;
- палити (курити), кидати непогашені сірники й недопалки;
- використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів.
Можливо, в декого виникне запитання: «А що ж робити з опалим та зібраним листям?». Відповідь науковців: «Найбільш «дружнім» у відношенні до довкілля є компостування опалого листя». Також законодавством передбачена можливість укладання договорів на його вивезення зі спеціалізованими організаціями.
Нагадуємо: спалювання опалого листя заборонено законом! Про це свідчать статті 16 і 22 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря». До речі, кожен з нас має законне право боротись із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Адже ст. 50 Конституції України гарантує безпечне для життя і здоров’я довкілля кожному українцю.
За самовільне випалювання рослинності або її залишків українським законодавством передбачено покарання у вигляді накладення штрафу: на громадян – у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, від 170 до 340 грн.), а на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1190 грн).
Якщо ви помітили горіння сухої трави – спробуйте самотужки його ліквідувати. У випадках значного поширення пожежі – негайно повідомте про займання за номером “101”.
Шановні українці! Будьте господарями своєї рідної землі! Бережіть своє майно та природу!
#Чорнобильськийзаповідник