Бережанське бюро правової допомоги у Тернопільській області пояснило, що робити, коли вас затопили сусіди. Стаття 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановила право керуючого багатоквартирним будинком та виконавця комунальних послуг на доступ до житла, інших об’єктів нерухомого майна зокрема для ліквідації аварій, усунення неполадок ...
Бережанське бюро правової допомоги у Тернопільській області пояснило, що робити, коли вас затопили сусіди.
Стаття 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановила право керуючого багатоквартирним будинком та виконавця комунальних послуг на доступ до житла, інших об’єктів нерухомого майна зокрема для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни. Таким чином, якщо двері не відкриваю, необхідно терміново повідомити керуючого будинком і (або) виконавцю комунальних послуг, крім того саме ці особи можуть перекрити стояк холодної або гарячої води і прийняти інші екстрені заходи.
Крок перший: встановлення факт збитку
Для того, що б мінімізувати неприємності в першу чергу необхідно зафіксувати факт затоплення і розмір шкоди, заподіяної майну, а саме скласти відповідний акт. Для складання акту запрошуються балансоутримувач, а також сусід, який «провинився». Крім цього факт затоплення і розмір збитків повинні підтвердити свідки, які також розписуються в акті.
В акті огляду квартири після затоплення повинна міститися наступна інформація:
дата і місце складання;
прізвища членів комісії, які склали акт;
місце, де сталося затоплення (адреса);
перелік пошкодженого майна із зазначенням видів та обсягів пошкоджень;
причини затоплення.
Додатковим доказом можуть виступати фотографії заподіяної шкоди або навіть відео зйомка «з місця події».
Поспішати з ремонтом не варто, адже може виникнути необхідність в проведення експертизи щодо встановлення дійсної шкоди.
Якщо ж все-таки ремонт терміново необхідний, потрібно зберегти документальне підтвердження витрат на проведення ремонту, в тому числі акт виконаних робіт організацією, яка усунула наслідки затоплення і квитанцію за цю роботу.
У разі, якщо затоплення завдало шкоду здоров’ю, а таке можливо, особливо у випадку з гарячою водою, необхідно звернутися до лікаря, і також взяти відповідну довідку про таке звернення. Найголовніше в результаті підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між затопленням квартири і проблемами зі здоров'ям.
Крок другий: встановлення винного
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, якщо затоплення квартири сталося з вини сусідів, то саме до них необхідно пред’являти претензію.
Але відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини. Тобто, сусід може довести, що його провини в «потопі» немає, наприклад, якщо лопнув стояк або протік дах. Якщо квартиру затопило з вини ЖКГ, значить саме ЖКГ повинен відповідати за наслідки затоплення квартири і відшкодовувати збитки. Таке ж правило працює якщо затопило квартиру з вини забудовника.
У разі якщо потоп стався з вини неповнолітнього віком від 14 до 18 років він відповідає за завдані збитки на загальних підставах. Якщо у неповнолітнього немає майна або заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується повністю або в частині, якої не вистачає, його батьками. У разі відшкодування зазначених збитків, батькам надається право довести, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Малолітні особи (особи які не досягли 14 років) не відповідають за заподіяну шкоду. Ст. 1178 Цивільного кодексу України однозначно встановила, що за заподіяну шкоду такими особами, відповідальність несуть їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші установи. Якщо особа, що спричинила шкоди не власник квартири, а орендар ситуація ускладнюється.
Відносини між орендодавцем і орендарем регулюються договором, укладеним між ними, в тому ж числі в частині відповідальності. Якщо договір оренди відсутній, претензії пред'являються власнику квартири. Тому якщо трапилося затоплення з вини орендаря, необхідно викликати власника на "місце події". Власник квартири має право подати регресний позов і стягнути відшкодування, виплачене потерпілому, з орендаря нерухомого майна.
Крок третій: спроба мирного вирішення питання про відшкодування шкоди при затопленні квартири
Щоб встановити суму збитку, якщо добровільно домовитися про суму компенсації не вийшло, необхідно провести експертизу. Ця процедура проводиться з метою фіксації ушкоджень, заподіяних внаслідок затоплення і розрахунку суми/обсягу нанесеного матеріального збитку.
Якщо постраждав тільки ремонт необхідно провести будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу. Для проведення такої експертизи необхідно мати такі документи:
акт про затоплення, адже саме в ньому зафіксовано факт залиття квартири,
технічний паспорт на об'єкт нерухомості,
правовстановлюючі документи на квартиру.
Якщо в результаті затоплення були пошкоджені меблі і техніка, для оцінки збитку необхідно провести також товарознавчу експертизу. Незалежну експертизу при затопленні квартири можна проводити як в судовому порядку, так і в досудовому порядку, адже експертний висновок вагомий аргумент як для суду, так і при досудовому врегулювання спору.
Якщо на претензію відповіді немає, потрібно готуватися до суду і це в першу чергу стосується збору доказів. Якщо саме з Вашої вини стався потоп у сусідів, то в разі згоди з Вашого боку відшкодувати збиток про передачу грошей найкраще скласти розписку. У розписці повинно підтверджувати не тільки те, що збитки відшкодовано, але і те, що постраждалі більше претензій не мають.
Якщо потерпілі «нахабніють» і перебільшують завдані збитки, пам’ятайте, що «винні в потопі» теж мають право замовити експертну оцінку збитку при затоці квартири. Витрати на проведення оцінки збитку можна стягнути через суд з особи, яка заподіяла шкоду, тому важливо зберегти підтвердження оплати.
Крок четвертий – суд
У разі відмови винуватця затоплення в добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну майну, необхідно звертатися з позовною заявою до суду загальної юрисдикції. Доводити свою непричетність до нанесеного збитку в судовому процесі доводиться відповідачу. Так як, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини шкоди. Через суд можна стягнути не тільки матеріальні збитки, а й моральний. Ст. 23 Цивільного кодексу України встановила, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Але сума компенсації моральної шкоди не регламентована законом. Тобто суму моральної шкоди, позивач визначає сам, але вона повинна відповідати нанесеному збитку.
Суд, в свою чергу, при визначенні розміру грошового відшкодування та моральної шкоди враховує таке:
характер правопорушення;
фізичні і душевні страждання, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;
інші обставини, які мають істотне значення.
З огляду на те, що суд, під час судового розгляду повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, позивачеві необхідно підготувати відповідні докази.
