Багато хто не звертає уваги на те, як ведуть себе співрозмовники, в якій сидять позі, роблять жести. Всі ці дії відбуваються самі по-собі і можуть розказати дещо про людину, тому що мова тіла – дуже інформативна. Якщо навчитися грамотно читати невербальні сигнали, то можна дуже багато чого довідатися про справжні почуття і мотиви іншої людини. Також не ...
Багато хто не звертає уваги на те, як ведуть себе співрозмовники, в якій сидять позі, роблять жести. Всі ці дії відбуваються самі по-собі і можуть розказати дещо про людину, тому що мова тіла – дуже інформативна. Якщо навчитися грамотно читати невербальні сигнали, то можна дуже багато чого довідатися про справжні почуття і мотиви іншої людини. Також не завадило б стежити за своєю мовою тіла!
Здатність розшифровувати невербальні сигнали спілкування (передача інформації або вплив один на одного через образи, інтонації, жести, міміку, пантоміма та інше) – це справжній подарунок, яким ми дуже рідко користуємося. Чому? Швидше за все через одну єдину причину: нам не вистачає відповідних знань. Роберт Грін, один з найвпливовіших психотерапевтів нашого часу, розповів у своїй книзі «Закони людської природи» (2018) дуже цікаву історію Мілтона Еріксона. У 17 років той дуже серйозно захворів. Лікарі поставили діагноз – поліомієліт (дитячий спинномозковий параліч). В результаті цієї інфекційної хвороби юнака паралізувало, і він виявився прикутий до ліжка на довгі місяці.
Оскільки Еріксон не міг ні ходити, ні розмовляти весь цей час, то єдиною розвагою стало спостереження. Він уважно вивчав своїх сімох сестер, брата, батьків і доглядальницю, яка допомагала йому. При цьому зазначав абсолютно все: як вони розмовляють, як ходять, сидять… В результаті Еріксон прийшов до вражаючого висновку: досить часто вираз обличчя і рух його «об’єктів спостереження» абсолютно не збігалися з їх словами! Шлях до одужання Еріксона був нелегкий. Йому практично заново довелося вчитися розмовляти і ходити заново. Але він не тільки переміг підступну хворобу, а й став справжнім майстром інтерпретації невербального спілкування людей. Наприклад, міг безпомилково визначити, що дружина зраджує чоловікові.
«Як?!» – запитаєте ви. А всього лише по тому, як жінка міцно стискала ноги обхопивши щиколоткою одну з них. Також Еріксон без зусиль здогадувався по тому, як його секретар набирав текст, що у нього – складний період у житті. А ще – миттєво міг визначити професію людини по її руках, поставі і інтонації голосу.
Близькі та колеги Еріксона були впевнені, що він володіє неймовірними екстрасенсорними здібностями. Але насправді цей талант був просто результатом багаторічного вивчення поведінки людей. Трохи спостережливості і терпіння – і ти вже бачиш людей мало не наскрізь! Роберт Грін пише в своїй книзі «Закони людської природи», що подібним чином «працюють» всі ворожки і екстрасенси.
Отже, якщо ви ознайомитеся з основними сигналами невербального спілкування, то навчитеся розшифровувати те, що стоїть за словами людей. Також – зрозумієте, як поводитися, щоб ваші слова не викликали сумнівів. Адже доволі часто те, що ми говоримо і що думаємо – дві абсолютно різні речі. Тому ніколи не зашкодить стежити за своєю мовою тіла: поставою, інтонацією, мімікою і іншим.
Експерти радять звертати увагу на такі невербальні сигнали:
Слідкуйте за зоровим контактом
Коли ви з кимось розмовляєте, то слід дивитися в очі співрозмовнику. А ось якщо слухач ви – то старатися вже не треба.
«Справа в тому, що коли ви встановлюєте дуже тісний контакт з тим, хто говорить, то в якомусь сенсі наносите собі “репутаційну шкоду”, – пише німецький письменник і радник з переговорів Джек Нашер. – Якщо на людину дивляться не відриваючись, коли вона говорить, то це асоціюється як жест покірності і плазування. Так дивляться слуги на своїх господарів, коли ті роздають команди ».
Ще один небажаний невербальний сигнал – це часте моргання. Це підриває авторитет, підкреслюючи, що ви – тривожні і невпевнені в собі.
Не піддавайтеся спокусі дивитися на свій телефон
Багато хто вважає, що в цьому немає нічого страшного – час від часу дивитися на свій телефон під час розмови. Адже це ж не заважає слухати і брати участь в бесіді. Як же ви помиляєтеся!
Хочете того чи ні, але цим жестом ви як ніби відправляєте повідомлення співрозмовнику, що фотографія або текст у вашому телефоні – набагато важливіше, ніж він. Погодьтеся, що і вам було б неприємно і образливо в подібній ситуації.
Численні дослідження підтвердили, що подібна поведінка негативно впливає на відносини між людьми, особливо – коли мова йде про закоханих або подружжя.
«Немає нічого гіршого, ніж демонструвати співрозмовнику, що телефон для вас – набагато важливіше, ніж він. Це одна з форм мікроагрессіі , – пише журналіст Генрі Елфорд. – Якщо ви перебуваєте в компанії, то ніколи не будьте тим, хто першим дістане свій телефон ».
Найкраще сховайте свій телефон подалі
Психологи в ході численних досліджень довели, що люди, увагу яких повністю прикута до їх гаджетів, набагато рідше посміхаються незнайомцям, ніж ті, у кого взагалі немає смартфона з собою. В ході одного з експериментів вчені запропонували учасникам розділитися на дві групи. Першій – вони дозволили користуватися гаджетами, а другій – ні. Виявилося, що учасники дослідження, які могли розважати себе час від часу гаджетами, посміхалися набагато рідше іншим людям.
Автори експерименту були в шоці: «Наші телефони змінюють основи соціального життя. А це вже небезпечно! »
Тембр голосу впливає на те, як нас сприймають
У недавньому дослідженні, опублікованому в PLOS One, був доведений прямий зв’язок між інтонацією і тим, як нас сприймають інші люди. Вчені запропонували 48 учасникам пройти онлайн-інтерв’ю з трьома фіктивними роботодавцями. При цьому добровольцям надали тільки зображення трьох чоловіків і довідкову інформацію про них. Підроблені профілі «роботодавців» спеціально були створені таким чином, щоб перший здавався дуже авторитетним, другий – домінуючим, а третій – нейтральним. Коли учасники розмовляли з першими двома роботодавцями (авторитетним і домінуючим), то тембр їхнього голосу ставав більш високим. А ось коли розмовляли з «нейтральним роботодавцем» – ніяких змін в голосі не спостерігалося.
Напрошується висновок: люди змінюють тембр голосу в ситуаціях, які викликають у них тривогу. При цьому вони навіть не усвідомлюють цього.
«Таким чином,« голосовий ефект »впливає на те, як нас сприймають , – пишуть автори дослідження. – Точно так же нас видає постава, мова, вираз обличчя та інше. Все це – невербальні сигнали, які впливають на сприйняття соціального статусу людини ».
