Підліток - відображення своїх батьків, оточення, того, що з ним роблять. А поведінку в підлітковий період, коли дитина стає просто нестерпною, вередливою і некерованою, провокуємо саме ми. Час розібратися, що мама і тато роблять не так, і тоді не доведеться після батьківських зборів пити корвалол і рвати волосся на голові. Отже,...
Підліток - відображення своїх батьків, оточення, того, що з ним роблять.
А поведінку в підлітковий період, коли дитина стає просто нестерпною, вередливою і некерованою, провокуємо саме ми. Час розібратися, що мама і тато роблять не так, і тоді не доведеться після батьківських зборів пити корвалол і рвати волосся на голові. Отже, ви довгий час ростили свого малюка. Спочатку цей маленький клубочок притискався до вас кожну хвилину. На той період йому це було потрібно. Фізично та енергетично. Тато і мама — герої, головні захисники, розважальники, покупці, замінники всього і вся. У старшій групі дитсадка стали з’являтися нові герої: тато Петі — він мотоцикліст, Людина-павук — він крутий, Іван Петрович — він мій тренер. Ви вже поступово стали героями на одну десяту менше. Не помітили? Гаразд.
Йдемо далі — початкова школа. Тепер головні — вчителька, друг Сергійко, подруга Маша! Мама і тато не знають, як пройти рівень в «майнкрафт» і як сміється кошеня в телефоні. Мама і тато хочуть лише хороших оцінок і строго це контролюють. А ось сміятися разом стало вже не так важливо. Не так трепетно проходять обнімашкі. І не так часто цього хочеться, як у три роки. Ви, батьки, герої лише наполовину. А потім настає 5-6-й клас, 10-11 років. Дитина починає розуміти, що світ величезний і незвіданий. Тут з’являється лише один герой «наполовину»: мама або тато. Це нормально. На двох світу не вистачає. І невидима пуповина, яка пов’язує вас і дитину, стає все довшою і прозорішою. Виникає бажання показати або заховати свій світ: кричати про себе або замкнутися.
Але ви, дорогі батьки, до цього ще не готові. Це вони повільно ростуть для вас, а для себе вони виростають швидко. І тут настає бридкий, противний і незрозумілий пубертат.
– Микитка став огризатися, не можу нічого змусити зробити.
– Вчора Сашко зірвав урок!
– Сонечка була такою славною дитиною, тепер сперечається до хрипоти.
– Не можу загнати купатися і почистити зуби, просто з боєм!
– Данило мені сказав, що він мене ненавидить, це кошмар!
А тепер давайте послідовно розберемося, чому це відбувається і чому підліток — це відображення наших дій.
Якщо у дитини не було так званого складного, підліткового періоду, значить, ви правильно склали з нею стосунки.
Перше: дитина не бунтує, вона просить вас відмовитися від санкцій
Уявіть, ваша Маша, Даша, Арішка або Єгорка — це нова величезна республіка. В голові — уряд, молодий, недосвідчений, але жахливо тямущій. І ця республіка входить до складу вашої країни. Так-так, ви гіпотетична ТАТОМАМАЛАНДІЯ. Все, що було до цього, не рахується. Ви самі виростили республіку і дали їй права і закони. Закони загальні. Ви-то ще думаєте, що прав у дитини немає, а є тільки обов’язки. Дитина вже сама наділила себе правами. І нічого вже не поробиш. Ви її захищали, ви вголос говорили: «Та вчитель не має права так говорити, хто це придумав так знущатися з дітей, дитина — це особистість!». Ми не обговорюємо зараз, що правильно, а що ні. Права отримані. Самостійно. Тому, що це важливо для дитини 12-15 років.
І що відбувається в цій новій республіці у величезній країні? Республіка пробує жити. Як вміє, як навчили перед цим, і щось робить всупереч, по-іншому, придумує нові закони та кричить про права. Що роблять небожителі (тобто батьки)? Вони життя прожили, вони багато знають, вони завжди мають рацію.
У великій країні все побудовано, а ви ще будуєте.
У великій країні є закон, а ви порушуєте.
У великій країні всі заспокоїлися: не треба недосипати ночами та рвати всі сили на малювання стінгазет в школу, не треба змагатися, як в початковій школі.
А тут бунт! І головні вводять жорсткі санкції: республіка ще маленька, а у неї стільки всього розвивається, вона не встигає, у неї не вийде, треба відгородити, відняти, заборонити. Історію ми всі вчили. Що буде далі? Революція.
Що робити?
Прийняти новий уряд з його величезним потенціалом. Відкрию вам секрет: більшість дорослих не розумніші за підлітків, бо напрацьовані внутрішні перепони часто заважають жити їм самим. І ці гештальти автоматично переходять і на дітей. Так, ми обмежені, змиріться. Досвід — це не завжди запорука мудрості. У вашій же республіці ромашкові поля можливостей! Ще немає цього «Я знаю, чим це скінчиться!», є «Цікаво, як це може закінчитися?», а варіантів завжди мільйони.
Хочу пояснити, що ми не говоримо про потенційно небезпечні речі в житті підлітка (з цим строго і відразу обмежуємо). Нехай прийде усвідомлення, що п’ятирічки, які цілують вас кожну хвилину, більше немає. А раз немає, треба міняти себе, а не дитину! Це не ми змінилися. Це вона змінився. Їй важко, їй незрозуміло, їй часом боляче. І, як би вона не кричала і не сварилася з вами, не вводьте санкції, розширюйте її республіку всередині себе.
Друге: якщо підліток злиться, конфліктує з вами … значить, йому не вистачає вашої любові!
Більшість батьків вважають, що для дитини важливо, щоб її розуміли. Підліток же кричить: «Та не треба мене розуміти, любіть мене таким, який я є, я і сам себе не розумію».
Ролі вже помінялися, а ви й не помітили.
Тепер він спілкується з вами як дорослий. І нехай батько кричить в серцях, що щось виросло, а мізків немає. Все виросло. Від дитини залишилося мало.
Перегляньте ваші ролі в родині. Якщо щось можна було дозволити з десятирічкою, тепер не можна! Ви пам’ятаєте, як років шість тому ви присідали навпочіпки, щоб поговорити з заплаканої донькою? Зараз ви повинні робити те ж саме, тільки спілкуйтеся в ролі «дорослий — дорослий».
Коли дитина злиться, вона намагається крикнути: «Я змінилася, любіть мене по-новому!». Це означає, що ваш підліток не бажає сюсюкань, казку на ніч або «чупа-чупс» біля каси магазину.
Він хоче дорослої любові: на рівних. Це не означає, що все буде по-дорослому. Проведіть його трошки, нехай зачекає. Нерозумна мати скаже так: «Ти що права качаєш, я тебе годую, напуваю, одягаю. Буде своя сім’я, там і права качай!». Любляча мати зробить так: «Я така рада, що ти подорослішала. Тепер у нас з тобою будуть спільні справи. Я заробляю, а ти мені допомагаєш по господарству. Тато лагодить стілець, а ти підмети. Тепер ми все робимо разом».
Як би дитина не кричала на вас і навіть висловлювала страшні слова, типу «ненавиджу, ти найгірша мама», не зліться у відповідь. Дайте їй любові: спільні заняття, розмови на ніч і … обнімашкі. Вона буде відштовхувати вас, але їй це дуже треба, повірте.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
