На даний час складно знайти більш неоднозначну професію, чим вчитель. З одного боку, помітним є падіння престижу професії та авторитету педагогів. З іншого — як не парадоксально, але ця робота є дуже потрібною. Ну хто ще чує на свою адресу стільки теплих слів і побажань. Зазвичай молоді фахівці після закінчення педагогічного інституту з палаючими очима кидаються у вир шкільного життя! На жаль, їх....
На даний час складно знайти більш неоднозначну професію, чим вчитель. З одного боку, помітним є падіння престижу професії та авторитету педагогів. З іншого — як не парадоксально, але ця робота є дуже потрібною. Ну хто ще чує на свою адресу стільки теплих слів і побажань. Зазвичай молоді фахівці після закінчення педагогічного інституту з палаючими очима кидаються у вир шкільного життя! На жаль, їх ентузіазм швидко розбиваються об реальність, і багато вчителів назавжди покидають школу, вважаючи за краще шукати себе в іншій діяльності. Чому так відбувається?
Спробуємо розібратися, адже зрозуміти причину — значить зробити перший крок до усунення проблеми.
Низька заробітна плата
Новоспечений педагог поки не має солідного стажу і досвіду, тому не отримує надбавок. Часто молодий учитель змушений брати більше навантаження, щоб хоч трохи збільшити свій дохід, а це може привести до професійного вигорання. Звичайно, є винятки. Вчителі, які вирушають працювати в сільську місцевість, можуть розраховувати на «підйомні» виплати, але бажаючих піти на це небагато. Більшість молоді прагне залишатися в місті.
Невміння знайти спільну мову з батьками
Досвідчені вчителі стверджують, що найчастіше треба виховувати не дітей, а їхніх батьків. Вчорашньому студентові буває складно протистояти батькам, доводячи, що їх геніальна дитина цілком заслужено отримала незадовільну оцінку.
Нераціональний менеджмент
Часто буває, що молодому вчителю дають найбільш проблемний клас, з яким не хочуть зв’язуватися більш досвідчені колеги. Юнацький максималізм швидко втрачається, так як знайти підхід до складних дітей досить складно, це вимагає певних знань і досвіду. Особливо важко, якщо немає підтримки на роботі, а за кожен промах керівництво лише «вичитує».
Занадто багато роботи з паперами.
В останні роки діяльність вчителя складається не тільки і не скільки з проведення уроків, скільки з заповнення нескінченних звітів, на який доводиться витрачати свій особистий час. Юні ентузіасти, які мріють «сіяти розумне, добре, вічне», жахаються через цю монотонність і малоефективні обов’язки.
Проблема особистого зростання
Молоді фахівці не хочуть обмежуватися лише викладанням. Їм цікаві подорожі, спорт, відвідування театру або кіно, різні додаткові курси та інші заняття. Але на все це банально не вистачає ні часу, ні грошей. Життя вчителя поступово замикається лише на школі, і цей стан зберігається на багато років. Вже потім, напрацювавши досвід, можна знайти додаткове джерело доходу у вигляді репетиторства, отримувати більш високу зарплату і вільніше розпоряджатися своїм часом. Але мало хто хоче чекати цього моменту.
На даний час у нашій країні переважна більшість вчителів – пенсійного або передпенсійного віку. Багато вчителів, які тільки но закінчили навчальний заклад, мають значний потенціал, неабиякий талант і бажання працювати. На жаль, не всі з них пов’яжуть своє життя зі школою, і це великий недолік системи освіти.
