Багато жінок не задумуються про те, що, як вони думають про свого чоловіка, таким він і стане з часом. Вражаюча річ. Так завжди буває. І нічого з цим не можна зробити. Це як таємниця якась. Жіноча сила сильна, вона так тонко діє, що нічого не можна зробити. Якщо жінка тебе вважає нікчемою, ти стаєш нікчемою. Жахлива сила, руйнівна. З іншого боку, ....
Багато жінок не задумуються про те, що, як вони думають про свого чоловіка, таким він і стане з часом. Вражаюча річ. Так завжди буває. І нічого з цим не можна зробити. Це як таємниця якась. Жіноча сила сильна, вона так тонко діє, що нічого не можна зробити. Якщо жінка тебе вважає нікчемою, ти стаєш нікчемою. Жахлива сила, руйнівна. З іншого боку, жінка вважає: «Дуже добре. Це гідний чоловік, мені такий потрібний», – він відразу ж змінюється, починає розквітати», – Олег Торсунов.
Деякі дружини мають в голові великий список думок про свого чоловіка:
він невдаха,
йому не можна довіряти,
він ні на що не здатний,
у нього нічого не вийде,
я гідна кращого,
він повинен змінитися,
у нього багато недоліків…
Цей список може бути нескінченним, якщо вчасно не зупинитися. Цим списком ми постійно ділимося зі своїми подругами, з мамою, а якщо і не ділимося, то прокручуємо постійно в своїй голові. Чому ми це робимо?
Нам здається, що ми зможемо його змінити, і тоді відразу ж зміниться наше життя, і ми станемо доброю, люблячою, ніжною. Тільки нехай він спочатку перестане грати в комп’ютер, почне заробляти стільки, скільки я хочу, запросить куди-небудь, подарує що-небудь. Нехай зміниться. Ми чекаємо змін від чоловіка тільки тому, що застрягли в дитинстві і не хочемо дивитися на себе і на своє життя. Це дуже наївна мрія – думати, що якщо чоловік виправить свої недоліки, я стану щасливою. Зациклення на недоліках іншої людини дозволяє сидіти і не вирішувати власні проблеми. Обговорюючи іншого, ми не дивимося на себе. На свої недоліки і проблеми дивитися важче і болючіше, і якщо бути чесною з собою, то їх доведеться виправляти. Куди легше зайнятися виправленням недоліків чоловіка, і як солодко поскаржитися на нього іншим і отримати схвалення оточуючих. Я – хороша, поганий – він.
Засуджуючи чоловіка, ми піднімаємося над ним, вважаємо себе кращою і розумнішою. Ми не знаємо, як по-іншому привернути до себе увагу. Нам не вистачає власного визнання. Підносячись, ми отримуємо, таким чином, схвалення. Ми знаємо, що критикувати і говорити погані слова своєму чоловікові не потрібно, нас вчать цьому з усіх сторінок інтернету і журналів, що він піде, знайде коханку. Але коли нам погано, і у нас на душі кішки скребуть, ми думаємо про це в останню чергу. Нам потрібно виплеснути негатив. Ми не можемо зберігати це в своїй душі і шукаємо того, на кого можна вилити.
Ми скаржимося і обговорюємо свого чоловіка, так як хочемо, щоб нас пожаліли, підтримали, ми не відчуваємо в собі дорослу силу, нам нема на що спертися всередині. Ми не знаємо, що робити з почуттям безсилля. Ми не знаємо, як змінити своє життя самостійно. Ми йдемо «спиратися» на інших, в надії, що вони змінять наше життя. Дуже наївні і дитячі сподівання, чи не так? Якщо ми скаржимося на чоловіка подругам або мамі, ми намагаємося вигородити себе і заручитися їхньою підтримкою. Це такий дитячий самообман. Говорячи йому або про нього, що він такий поганий, ми підсвідомо хочемо йому помститися за те, що він не робить нас щасливими. Тим самим, внутрішньо ми блокуємо надходження енергії до чоловіка і не підтримуємо її. «Ти поганий – ось і нехай у тебе нічого не виходить!». А коли у нього дійсно нічого не виходить, ми ще більше сердимося і ображаємося на нього. І потрапляємо у замкнене коло.
До чого це призводить?
Коли жінка говорить або думає про чоловіка погано, вона його не поважає, вона віддаляється в думках від нього, вона не підтримує його енергетично. У нього все валиться з рук, справи не складаються, гроші не заробляються, він купує розслаблюючі напої, і ми природно ще більше переконуємося в своїй правоті, що він не гідний поваги. Чоловік безсилий в цій ситуації що-небудь змінити.
Якщо не зупинитися, то завжди знайдеться, що покритикувати. Це порочна практика – думаємо погано, говоримо погано подругам, мамі і ще більше переконуємо себе в своїй правоті, тим самим руйнуючи не тільки стосунки, а й себе. Це розхитує нервову систему, охолоджує жіноче серце, ми отруюємо свою душу, забруднюємо своє тіло негативом і злом. І ще при цьому зберігаємо і передаємо це далі. Негативні думки забирають величезну кількість енергії. Жіноча участь, жіноча енергія, жіноче схвалення для чоловіка – це паливо для всіх звершень і досягнень. Коли жінка погано думає про чоловіка, у нього немає шансів досягти успіху і бути для вас хорошим.
Жінки, не поважаючи свого чоловіка, показують це своїм дітям.
Тепер згадайте і дайте відповідь на питання:
Ваша мама поважала вашого тата? Як ви це зрозуміли? Просто відчували. Дітям нічого не потрібно пояснювати і розповідати, вони це завжди знають, і якщо ви не поважаєте свого чоловіка:
діти погано вчаться, вони, таким чином, протестують;
не слухаються вас, хамлять;
роблять все навпаки, зв’язуються з поганими компаніями, починають освоювати шкідливі звички;
вони не можуть побудувати стосунки в подальшому.
У неповаги до чоловіка висока ціна.
Обговорюючи свого чоловіка з іншими, ви отримаєте багато порад: що «він вам не пара», що «потрібно розлучитися». Адже в цих обговореннях ви слухаєте не себе і не своє серце. Ви слухаєте чужих людей. У мене була знайома, яка обговорювала свого чоловіка зі своєю подругою, в тому числі інтимне життя. Подруга давала поради, що краще перестати з чоловіком взагалі вступати в інтимні стосунки. Яке було здивування моєї знайомої, що ця її подруга і її чоловік вже 4 роки як коханці.
А ви думаєте, що таке буває тільки в серіалах?
