Знову реформи в дії. Цього разу в освіті. Школи в розпачі, але виною не дистанційне навчання і не карантин. Учням 10-11 класів доведеться заново вступати, але вибір буде невеликий – з існуючих середніх шкіл лише чверть прийме старшокласників, – передає видання “ВЕСТИ“. Але хвилюються не тільки учні, а й вчителі, адже більшості доведеться шукати роботу – їхні послуги ....
Знову реформи в дії. Цього разу в освіті. Школи в розпачі, але виною не дистанційне навчання і не карантин. Учням 10-11 класів доведеться заново вступати, але вибір буде невеликий – з існуючих середніх шкіл лише чверть прийме старшокласників, – передає видання “ВЕСТИ“. Але хвилюються не тільки учні, а й вчителі, адже більшості доведеться шукати роботу – їхні послуги школам більше не знадобляться
У цьому році в Україні починається процес трансформації навчальних закладів. Після 9-го класу школярі повинні йти вчитися або в заклади системи професійно-технічної освіти (колишні ПТУ і технікуми), або в спеціалізовані ліцеї. Кількість таких ліцеїв – чверть від існуючих ще шкіл, де діти навчалися в старших класах. У кожному з районних управлінь освіти ще з 2019 року існують перспективні плани розвитку мережі закладів середньої освіти району, які, до речі, до цих пір не затверджені на рівні районних управлінь освіти. В Україні реформа шкільної освіти повинна завершитися в 2024 році. Всі школи планується розділити на три ступені. Перший ступінь – початкова школа, де навчаються з 1-го по 4-й клас, друга – гімназії, в яких навчаються з 5-го по 9-й клас, третя – спеціалізовані ліцеї, де проходять навчання з 10-го по 11- й (12-й) клас, куди випускникам гімназій доведеться діяти так, як в вузах на магістратуру. Ті, хто не вступить до ліцею, можуть продовжити навчання в професійних коледжах (аналог ПТУ або технікуму), де навчання триватиме від двох до чотирьох років.
Однак, як каже експерт з працевлаштування Тетяна Пашкіна, в Україні завжди був перекіс з профтехосвітою, яке фінансувалося за залишковим принципом. Читайте також На карантині у третини школярів знизився інтерес до навчання “У нас перекіс з вищою освітою – ринку праці не потрібно стільки економістів і юристів, скільки їх випускають, причому іноді бажання йти вчитися саме на ці спеціальності більше належить батькам, готовим оплачувати навчання не завжди здатних чад. Але все, що зараз відбувається з середніми школами, дуже схоже на нав’язливу пропаганду нашого профтехосвіти, до якості якого великі питання. Адже не секрет, фінансували за залишковим принципом “, – говорить Пашкіна. За її словами, з робітничих спеціальностей, які отримують в професійних коледжах, затребувані будівельники всіх спеціальностей, сантехніки, теслі, механіки, слюсарі, сільгоспробітники і кухарі. “Такі фахівці затребувані як тут, так і за кордоном. Але, вибачте, будь талановитого кухаря випустив хоча б один” кулінарний технікум “? Все всьому вчаться вже на роботі. Я знаю тільки Саву Липкина, який, закінчивши ПТУ, зараз володіє мережею відомих ресторанів (в Одесі. – Авт.).
Дітям потрібно показувати, яку освіту можна отримати і скільки потім грошей заробити “, – говорить Пашкіна. Також, за її словами, останнім часом різко виріс попит на медичних працівників середньої ланки – фармацевтів, медсестер. “Фармація наша, яка випускає генерики – замінники дорогих ліків відомих брендів, – зараз задихається від відсутності фахівців потрібного рівня і потрібних спеціальностей. Адже в вузах обмежена кількість місць на фармакологічні спеціальності”, – підкреслює Тетяна Пашкіна. Але в той же час, на її думку, така реформа може привести до відтоку випускників українських гімназій за кордон. “Якщо нашим дітям не дадуть можливості здобувати середню освіту тут, вони, цілком ймовірно, можуть вибрати ліцеї, а потім і вузи, в Польщі, Чехії, Німеччини і т. Д.”, – говорить Пашкіна.
