За минулий 2020 рік шахраї вкрали у українців більше 252 мільйонів гривень. Найбіль прибутковий спосіб - сайти-підробки. За допомогою них обманюють продавців. Про це йдеться в релізі OLX. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії ...
За минулий 2020 рік шахраї вкрали у українців більше 252 мільйонів гривень. Найбіль прибутковий спосіб - сайти-підробки. За допомогою них обманюють продавців. Про це йдеться в релізі OLX. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії ...
За минулий 2020 рік шахраї вкрали у українців більше 252 мільйонів гривень. Найбіль прибутковий спосіб - сайти-підробки. За допомогою них обманюють продавців. Про це йдеться в релізі OLX.
Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї «заробили» 252 млн грн.
Головні методи злочинців
розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті),
телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції),
фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій.
Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб.
З них 12 369 — 62% — не втратили гроші. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб.
Хто потрапив у пастку шахраїв
Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:
псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;
одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;
надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт);
ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;
отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.