СПЕЦПРОЄКТ. Історія стосунків Україна- НАТО триває фактично від здобуття незалежності нашою країною. Уже вберезні 1992 року Україна вступила до Ради євроатлантичного партнерства і на сьогодні є єдиною країною-партнером, що бере участь у всіх основних поточних місіях під проводом Альянсу. Зламати стереотипи На жаль, досі в Україні далеко не всі розуміють суть такої співпраці ...
СПЕЦПРОЄКТ. Історія
стосунків Україна- НАТО триває фактично від здобуття незалежності нашою країною. Уже вберезні 1992 року
Україна вступила до Ради євроатлантичного партнерства і на сьогодні є єдиною країною-партнером, що бере
участь у всіх основних поточних місіях під проводом Альянсу.
Зламати стереотипи
На жаль, досі в Україні далеко не всі розуміють суть такої співпраці та вигоди, які вона приносить. Через
пропаганду та необізнаність Північноатлантичний альянс значною частиною суспільства сприймається винятково як
військовий блок.
– Велика частина українців сприймають НАТО через призму російського, інколи, навіть радянського
наративу. Тобто для них НАТО – це ворог за інерцією. Українці рефлекторно та досі знаходяться в цій ще
радянській парадигмі «НАТО-ворог». Вона є домінуючою в Росії і поширюється через російську
пропаганду в Україні, що підживлює цей застарілий стереотип, – каже координатор проєкту
«НАТО-теріторія безпеки» ГО «Інтерньюз-Україна», член Правління «Школи
медіапатріотів» Артур Кадельник
Так, партнерство у галузі безпеки та оборони – суттєва складова, але аж ніяк не єдиний напрямок відносин.
Наприклад, після масштабних повеней, що у 2001 році накрили українські Карпати, був реалізований «Спільний
проєкт Україна-НАТО з готовності та реагування на паводки у Карпатському регіоні». Тоді фахівці НАТО
розробили рекомендації щодо покращення системи паводкового спостереження, прогнозування і екстреного сповіщення,
передачі інформації країнам-сусідам та поліпшення роботи всіх рятувальних служб.
Ще одна вкрай важлива соціальна місія, яка запрацювала з
2014 року, – перепідготовка та соціальна адаптація військових, психологічна реабілітація для колишніх
учасників АТО/ООС.
А з початку пандемії COVID-19, українські літаки регулярно доставляють гуманітарну допомогу та медичне
устаткування країнам-членам Альянсу. У свою чергу НАТО передає Україні засоби боротьби з коронавірусом. Зокрема,
у лютому 2021 року прибуло 9 тисяч літрів дезінфікуючого засобу, а найближчим часом очікується постачання
мобільних рентгенівських установок, камер від'ємного тиску, комбінезонів біологічного захисту та портативних
генераторів кисню.
Звісно, продовжується співпраця і в галузі безпеки та оборони. Найбільш свіжий приклад – спільне навчання
групи кораблів НАТО з ВМС України у Чорному морі.
– Україна та НАТО співпрацюють у багатьох сферах ще з спочатку дев’яностих, і з кожним роком
рівень цієї співпраці тільки росте, – пояснює Артур Кадельник. – Зараз, крім військової сфери,
рівень нашого партнерства охоплює розвиток науки, захист навколишнього середовища, боротьбу з пандемією та
її наслідками, а також боротьбу з інформаційними загрозами.
Зрозуміти перспективи
утім, поступово ставлення українців до НАТО змінюється. За результатами дослідження фонду «Демократичні
ініціативи», у 2012 році лише 13 % людей підтримувало ініціативу приєднання України до НАТО. І це був найменш популярний варіант
підтримки населення, який поступався позаблоковому статусу і військовому союзу з РФ.
Нині підтримка вступу до НАТО коливається в межах 47–48
%. Такі зміни в суспільстві дозволили Верховній Раді України у лютому 2019 року закріпити в
Конституції норму щодо стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі та НАТО.
А 5 березня 2021 року віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга
Стефанішина заявила про те, що Україна на всіх рівнях веде системну роботу зі столицями країн НАТО щодо
підтримки надання нашій країні Плану дій щодо членства в Альянсі.
– Вступ України до НАТО означатиме, що наша держава отримає найвищі гарантії власної безпеки,
підкріплені військовими й економічними ресурсами США та найпотужніших європейських держав. Історія доводить,
що на країну-члена НАТО ще ніколи ніхто не наважувався напасти, – каже доктор політичних наук,
професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Сергій
Федуняк
– Вступ до НАТО означатиме прискорення економічного зростання внаслідок зміцнення демократичних
інститутів, верховенства права, покращення інвестиційного клімату за рахунок захисту прав інвесторів.
Нарешті, повноправна участь в НАТО означатиме, що Україна остаточно вирвалася з під російського впливу,
– додає Сергій Федуняк.
А за словами доктора історичних наук, професора кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій
Ужгородського національного університету Ігоря Тодорова, приєднавшись до НАТО, Україна не тільки отримає доступ
до високих технологій у різних галузях, що додатково підштовхне розвиток нашої науки та промисловості.
– Союз із передовими націями світу надасть можливість Україні активніше використовувати найсучасніші
освітні й інформаційні технології, посилить свої позиції у підтриманні внутрішньої політичної та соціальної
стабільності, істотно зменшить рівень загроз у соціально-економічній і гуманітарній сферах, –
переконаний експерт.
Один з факторів світоглядних змін щодо співпраці з НАТО
– просвітницька робота на багатьох рівнях. Вона покликана надати українцям якомога більше
об’єктивної інформації про діяльність Альянсу та спільні проєкти з Україною і спростувати
«страшилки» та «побрехеньки», які розповсюджують через пропагандистські джерела сили, не
зацікавлені у становленні миру та безпеки в Україні, у зростанні оборонного потенціалу нашої країни.
– За такого рівня співпраці, вступ України до НАТО – це лише питання часу. Саме тому кожному
українцю варто трохи більше дізнатися про Північноатлантичний Альянс і відкинути свої стереотипи про цю
організацію, – зауважує Артур Кадельник.
А кандидат політичних наук, керівник Центру досліджень регіональної безпеки Сумського державного університету
Микола Назаров зауважує, що нагальною задачею є максимальне інформування з чітким географічним фокусом і
націленістю на конкретні цільові групи.
– Для України важливо бути готовими до вступу в НАТО, у тому числі з точки зору підтримки громадянами
цього курсу, – каже він.
Саме з просвітницькою місією нині в Україні реалізується проєкт «НАТО – територія безпеки»,
який вже побачили мешканці Запоріжжя і Херсона. Інсталяція дозволяє зануритись у віртуальну реальність, щоб
дізнатись більше про історію та діяльність Північноатлантичного альянсу. Також – пройти вікторину, взяти
участь у інтерактивних квестах і отримати подарунки у разі успішного виконання нескладних, але цікавих
завдань.
Такі заходи дозволяють крок за кроком наближатися до мети, закріпленої у Конституції – вступу України до
НАТО.
Проєкт «НАТО – територія безпеки» підготовлено ГО «Інтерньюз-Україна» за
підтримки Посольства Канади в Україні. Позиція Посольства Канади в Україні та позиція ГО
«Інтерньюз-Україна» може не збігатись з думкою авторів.
