Навіть сучасним автомобілістам, які не застали Радянський Союз, напевно доводилося чути про те, що в країні СРСР для чогось фарбували бензин в різні кольори: синій, помаранчевий і навіть рожевий. З огляду на той факт, що навколо країни з минулого ходить багато легенд і байок, подібне твердження також можна списати на чергову ...
Навіть сучасним автомобілістам, які не застали Радянський Союз, напевно доводилося чути про те, що в країні СРСР для чогось фарбували бензин в різні кольори: синій, помаранчевий і навіть рожевий. З огляду на той факт, що навколо країни з минулого ходить багато легенд і байок, подібне твердження також можна списати на чергову вигадку. Однак, бензин фарбували насправді і ось для чого це робилося.
В першу чергу варто відзначити, що в бензин барвники стали додавати в XX столітті не тільки в Радянському Союзі. Робилося подібне і в багатьох інших країнах, більш того, низка виробників пального займається подібним до цього дня.
Переживати не варто, паливні барвники абсолютно безпечні для автомобіля і ніяк не впливають на характеристики пального. Найчастіше в бензин підмішуються спеціальні ферменти для додання йому специфічного забарвлення з метою спрощення процедури впізнання того чи іншого сорту.
У Радянському Союзі бензин фарбували з тією ж метою. Як не складно здогадатися в країні було безліч сортів палива, що відрізняються своїми характеристиками (в першу чергу октановим числом), а разом з тим і ціною. Специфічна фарба дозволяла підтвердити, що бензин не є розведеним. Використання будь-яких сторонніх присадок змінювало колір пального. Розпізнати підміну міг навіть не дуже досвідчений автомобіліст.
Крім того, різні кольори дозволяли визначати різні марки. Робилося це також для запобігання обману і спекуляцій на заправних станціях. Так, наприклад, найбільш якісний свого часу АІ-93 фарбували в синій колір. А після того, як в країні почастішали випадки з розбавлянням на АЗС популярного бензину А-72, в нього також стали додавати барвник, але вже рожевий.
