Минулий 2021 рік був наповнений різноманітними подіями. Майже всі вони стосувалися коронавірусу: вакцинації, нових засобів лікування, препаратів. В тім, протягом року, що минає, вчені з різних галузей зробили багато важливих наукових відкриттів. П’ять значущих винаходів 2021 року, що можуть вплинути на життя людини — в матеріалі нижче.
Ліки проти коронавірусу
2021 рік був другим роком пандемії COVID-19, яка за даними Our World in Data забрала 5.39 мільйона життів по всьому світі. Вакцинація проти інфекції стартувала наприкінці 2020 року, але стала широко доступною у 2021-му. За рік вакцинувалося близько 48,3% населення планети, переважно людей із країн з розвиненою економікою.
Окрім заходів попередження інфекції SARS-COV-2 науковці намагалися розробити противірусні препарати, які б дозволили уникнути тяжкого перебігу захворювання та смерті.
Першою була фармацевтична компанія Merk, яка 1 жовтня 2021 року оприлюднила дані третьої фази клінічних досліджень нових таблеток від коронавірусу. Їхній препарат на 50% зменшує кількість госпіталізацій та на 30% смертність при COVID-19. Він порушує здатність молекул РНК SARS-COV-2 відтворюватися у клітинах людини. 5 листопада 2021 року фармакологічна компанія Pfizer оголосила, що їм вдалося розробити протикоронавірусні таблетки, які у 88% випадків дозволяють уникнути важкого перебігу COVID-19.
22 грудня Управління з контролю і медикаментів США (FDA) дозволило екстрене використання препарату від Pfizer для лікування пацієнтів легкого та середнього ступеня тяжкості.
"Сьогоднішній дозвіл запроваджує перше лікування від COVID-19 у формі таблеток, які приймаються перорально — це великий крок вперед у боротьбі з цією глобальною пандемією", — зазначила Патріція Каваццоні, докторка медицини, директорка Центру лікарських засобів FDA.
Коли таблетки будуть в Україні та в чому їхня перевага — читайте в інтерв'ю представників МОЗ України.
Вакцина від малярії
У 2021 році ВООЗ рекомендувала вакцину від малярії для широкого вжитку серед дітей, які не досягли п’ятирічного віку. Генеральний директор організації Тедрос Адханом Гебрейесус назвав згадану подію "історичним проривом у науці, що допоможе врятувати десятки тисяч молодих життів щороку".
Малярія – смертоносне захворювання, спричинене одноклітинним паразитом – малярійним плазмодієм. Люди інфікуються при укусах малярійних комарів, що живуть переважно у країнах Африки, рідше Південної і Північної Америк. З року в рік захворювання забирає життя у понад 260 тисяч дітей до досягнення ними п’ятирічного віку.
Науковці близько 30 років намагалися розробити безпечну дієву вакцину проти малярії.
Фото: АР
30 жовтня 2009 року мати тримає на руках свою дитину, яка отримує щеплення проти малярії в рамках випробування в Дослідницькому центрі проєкту Уолтера Ріда в Західній Кенії.
Це вдалося британській фармакологічній компанії GlaxoSmithKline (GSK). У 2019 році вони довели безпечність і ефективність вакцини проти малярії Mosquirix. Того ж року медики розпочали пілотний проєкт перевірки ефективності вакцини у трьох країнах – Кенії, Гані та Малаві. Виявилося, що в реальному житті Mosquirix має обмежену ефективність, запобігаючи лише 39% заражень та 29% важких випадків.
Утім, дослідження науковців Лондонської школи гігієни і тропічної медицини доводить, що вакцинація дітей вакциною Mosquirix на 70% знижує ризик госпіталізації та смерті від малярії.
"Використання цієї вакцини на додаток до наявних засобів для запобігання малярії може врятувати десятки тисяч молодих життів щороку", — сказав Тедрос Гебрейесус на медіа брифінгу, щодо рекомендації ВООЗ застосування вакцини проти малярії.
Перший позаземний політ гелікоптера
Професорка планетарних і космічних наук Відкритого університету (Мілтон-Кейнс, Британія) Моніка Греді у інтерв’ю The Guardian назвала політ невеликого гелікоптера Ingenuity у тонкій атмосфері Марса "найбільш феєричною подією 2021 року у сфері космонавтики. Він потрапив на червону планету у лютому 2021 року на борту марсоходу Perseverance, що в перекладі з англійської означає "наполегливість". Апарат розробили науковці NASA і запустили на червону планету у липні 2020 року в рамках місії Марс 2020. Головним завданням марсоходу є "пошук ознак стародавнього життя та відбір зразків каменів і ґрунту для можливої відправки на Землю", – йдеться на сайті космічного агентства.
Фото: АР
Гелікоптер Ingenuity
Гелікоптер Ingenuity Mars побудований за спеціальною технологією, яка дозволяє йому літати, використовуючи енергію перетворення вуглекислого газу на кисень. Він додатково оснащений системою відбору проб, що дозволяє відбирати зразки із важкодоступних для марсоходу частин планети. Ingenuity Mars став першим в історії літальним апаратом, який здійснив керований політ на іншій планеті.
"Це дозволить краще зрозуміти Марс та розширює можливості для вивчення інших планет Сонячної системи", – говорить Джо Спрінг, редактор офіційного журналу інституту Смітсоніан, що у Вашингтоні.
Можливість позбутися інсулінозалежного діабету
За даними ВООЗ у світі живе близько 9 мільйонів людей з діабетом першого типу. Захворювання виникає переважно в дитячому чи юнацькому віці, коли клітини підшлункової залози людини припиняють виробляти або продукують недостатню кількість інсуліну – гормону, що відповідає за зниження кількості цукру в крові. Хворі мусять постійно робити ін’єкції інсуліну для того, щоб контролювати рівень глюкози крові. Науковці нарізі не виявили причин і способів запобігання недуги.
Діабет вважався невиліковним більше ніж 100 років. Все змінилося у вересні 2021 року
Захворювання вважалося невиліковним більше ніж 100 років. Все змінилося у вересні 2021 року, коли фармацевтична компанія Vertex Pharmaceuticals оголосила, що під час першої фази клінічних досліджень терапії стовбуровими клітинами цукрового діабету першого типу у 64-річного чоловіка відновилися ділянки підшлункової залози, які знову почали виробляти інсулін. У інтерв’ю New York Times пацієнт сказав, що тепер має “цілком нове життя”.
Фото: АР Джудіт Гарсія наповнює шприц, готуючись зробити собі ін’єкцію інсуліну, Каліфорнія, 29 квітня 2012 року
Один із авторів дослідження, співдиректор Інституту стовбурових клітин Гарварду, професор Університету Ксандера Дуглас Мелтон у інтерв’ю для The Harvard Gazrtte назвав це "останньою поворотною точкою в лікуванні інсулінозалежного діабету". Проте, він застеріг, що дослідження триває, інші 16 його учасників поки що не демонструють настільки обнадійливих результатів, а у першого вилікуваного від хвороби пацієнта слід перевірити здатність підшлункової залози тривалий час виробляти інсулін.
Сила думки зміцніла
Інтерфейс мозок-комп’ютер обробляє сигнали мозку людини і передає його на роботизовані пристрої: штучні кінцівки-протези, курсори миші, або інвалідні візки. Завдяки цій технології хворі можуть силою думки керувати пристроями. Донедавна технологію використовували лише у наукових лабораторіях через те, що прилад, який зчитує активність мозку, був громіздкий і незручний у користуванні.
У 2021 році компанія BraineGate розробила бездротовий швидкісний інтерфейс мозок-комп’ютер, який працює так само швидко як його громіздкий дротовий аналог. Дослідження опубліковане у журналі IEEE Explore свідчить, що пацієнти із повним паралічем усіх чотирьох кінцівок вводили тексти на планшетах за допомогою бездротового комп'ютера так само швидко як вони це робили використовуючи громіздкий пристрій з лабораторії. Автори статті зазначають, що після деяких подальших досліджень хворі зможуть застосовувати прилад у реальному житті, а не лише в лабораторії.
Технологія допоможе пацієнтам, що мають бічний аміотрофічний склероз, церебральний параліч, інсульт, травми спинного мозку.
