Морські піхотинці, прикордонники, які мужньо захищали острів Зміїний живі, але в полоні. Про це сьогодні заявили у Генеральному штабі Збройних сил України. "26 лютого, отримавши інформацію, що на о. Зміїний серед наших захисників можуть бути загиблі та поранені, до острова, з метою виконання гуманітарної місії було направлено цивільне судно МПРС "Сапфір", для допомоги постраждалим. Разом з екіпажем погодились вийти отці Василь Вирозуб, Олександр Чоков та їх помічники. Але їх незаконно захопили росіяни. Незаконне захоплення цивільного судна - некомбатанта,
що не здійснювали жодного військового завдання, є порушенням правил і звичаїв війни, міжнародного гуманітарного права.
Вимагаємо від РФ негайного звільнення незаконно захоплених громадян України.
Звертаємось до світової спільноти, до вірян усіх церков з проханням вжити усіх можливих заходів впливу на РФ задля повернення наших громадян.
Щодо морських піхотинців та прикордордонників, яких взяли в полон російські окупанти на острові Зміїний.
Ми дуже раді дізнатися про те, що наші побратими живі і з ними все добре!
Але російська пропаганда намагається розкрутити "новину" про те, що начебто влада України «забула», «поховала» своїх підлеглих.
При цьому морпіхи сміливо двічі відбили напади російських окупантів. Через брак БК вони не змогли продовжити захист острова.
У свою чергу, окупанти "забули" повідомити про те, що вони повністю розтрощили інфраструктуру острова: маяк, вишки, антени, тощо. Відповідно зв'язок із Зміїним був перерваний. Багаторазові спроби зв’язатися із особовим складом та дізнатися про його долю були марними. А постійні обстріли з боку бойових кораблів та авіації РФ не дозволили доправити підмогу за морськими піхотинцями.
Підсумовуючи сказане, хочемо додати, ворог вкотре продемонстрував свою сутність. І знов довів, що віри і правди в його діях і словах немає.
А своїх побратимів ми чекаємо з нетерпінням і всією душею.
Служба зв’язків з громадськістю Командування ВМС ЗС України", - йдеться у повідомленні Генштабу ЗСУ.
Ця чудова новина втішила не лише рідних і близьких полонених хлопців, але і всю Україну, яка захоплюється їхньою мужністю.
