Затримки з наданням Україні західних танків, далекобійних систем та передових засобів ППО обмежили здатність Збройних сил України використати провали та невдачі армії РФ для більш масштабних контрнаступальних операцій.
Про це у своєму новому звіті пишуть експерти Інституту вивчення війни, які проаналізували, як позначилося на ході війни зволікання Заходу з відправкою в Україну більш ефективного озброєння.
Коли сьогодні на Заході обговорюють ймовірну «патову» ситуацію на полі бою та можливі труднощі у деокупації захоплених територій України, то недостатня увага приділяється тому, наскільки затримки необхідної для ЗСУ західної допомоги посилили подібні проблеми, наголошують аналітики ISW.
Вони нагадують, що досі війна розгорталася трьома основними періодами:
- росіяни володіли ініціативою та вели наступ з 24 лютого до початку липня 2022 року, після чого їхні атаки досягли кульмінації [межі наступальних можливостей];
- ЗСУ перехопили ініціативу та розпочали широкомасштабні контрнаступи в серпні, що переросло у звільнення спочатку Харківської, а потім і західної частини Херсонської області 11 листопада;
- відтоді Україна не змогла розпочати новий великий контрнаступ, що дозволило конфлікту перейти у позиційну війну і дало росіянам шанс повернути собі ініціативу на полі бою або ж підняти ціну майбутніх українських контрнаступів, якщо вони цього не зроблять.
«Схема надання західної допомоги суттєво вплинула на перебіг цього конфлікту. Небажання Заходу [вчасно] розпочати постачання Україні досконаліших західних систем озброєння — особливо танків, ударних систем дальньої дії та систем ППО — обмежило здатність України ініціювати та продовжувати великомасштабні контрнаступальні операції», — підсумовують експерти Інституту, називаючи саме цей фактор "ключовим". Вони також наводять візуалізацію часової шкали поставок зброї порівняно з важливими подіями першого року війни.
.JPG)
Інфографіка: ISW
На підтвердження своїх висновків аналітики озвучують такі додаткові тези:
- В ідеалі розумний план контрнаступальної кампанії передбачає якнайшвидше припинення наступу противника, потім швидкий початок рішучого контрнаступу з метою використовувати дезорганізованість і непідготовленість ворога до подальших великих операцій, а потім розвиток контрнаступальних операцій з якомога коротшими паузами між ними, щоб перешкодити можливості ворога перегрупувати свої сили і навіть повернути собі ініціативу. Багато факторів сприяють тому, що більшості армій не вдається втілити в життя цей «ідеальний» стандарт, проте для ЗСУ вирішальну роль відіграло питання нестачі озброєння та боєприпасів — з урахуванням того, що в порівнянні з РФ Україна не має власної потужної оборонної промисловості та суттєво покладається на допомогу Заходу. Це й вплинуло на здатність України розробляти та реалізовувати ефективні плани наступальних кампаній.
- Ще наприкінці травня і в червні ясно проявилися ознаки того, що російський наступ досягає своїх меж, а для успішного переходу в контрнаступ Україна потребуватиме західного озброєння в більших масштабах. Однак тоді західна коаліція не збиралася надавати Україні важку бронетехніку, а США наприкінці квітня санкціонували лише поставки 155-мм гаубиць. Якби Захід почав постачати Україні обладнання, необхідне для тривалих контрнаступальних операцій саме в період, коли перші російські наступи досягли кульмінації, Україна могла б розпочати власні контрнаступальні операції раніше.
- Якби мета Заходу полягала в тому, щоб скоротити тривалість війни, прискоривши визволення Україною її окупованих територій, то вже з червня 2022 року мали б розпочатися фундаментальні зміни у наданні західної допомоги для ЗСУ — з урахуванням того, що запаси зброї радянських часів виснажилися навіть у союзників України.
- Якби Захід почав здійснювати повний переведення України на західні системи озброєнь, коли необхідність у цьому стала очевидною влітку 2022 року, це могло б створити умови для, що дозволяють ЗСУ продовжити контрнаступальні операції після звільнення Херсона і тим самим позбавити росіян можливості перегрупувати свої сили та спробувати повернути ініціативу. І навпаки, нездатність Заходу своєчасно взяти на себе такі зобов'язання сприяла затримкам будь-яких подальших контрнаступів України після херсонського.
- Росіяни скористалися цими затримками, щоб, по-перше, завадити Україні отримати вигоду від поразок, провалів та некомпетентності самої армії РФ, а по-друге, щоб мобілізувати людські ресурси та техніку та почати раціоналізацію власних сил. Так, наступальна кампанія РФ на Бахмут — з її початку в липні та після активізації у жовтні із залученням «вагнерівців» — разом із кампанією ракетних ударів по Україні відвернули ЗСУ від зусиль щодо підготовки до подальших контрнаступів. Бахмутський наступ - за рахунок необхідності утримання українських сил в обороні міста, а ракетні атаки - за рахунок відвернення уваги українського командування від поля битви.
- Постійні затримки із поставками західної військової техніки сприяли затягуванню конфлікту. «Звичайно, вони не єдина причина такого затягування, але Захід повинен визнати ту [негативну] роль, яку ці затримки внесли в перешкоджання здатності України швидше звільнити більшу частину своєї території», — робить висновок ISW.
Головний висновок аналітиків Інституту на майбутні місяці війни: «Неминуча затримка між обіцянкою відправити системи [озброєнь] та можливістю українців використовувати їх [на полі бою] означає, що західні лідери повинні брати на себе такі зобов'язання [про постачання зброї] за найраніших ознак їхньої необхідності, а не тоді, коли ситуація стане тяжкою». Якби саме так сталося з танками й країни Заходу погодилися виділити цю бронетехніку ще у червні 2022 року, ЗСУ змогли б почати використовувати їх уже у листопаді чи грудні, наводять експерти ISW найочевидніший приклад. Тоді як нещодавні рішення надати Україні танки та бронетранспортери є важливими, але виявилися запізнілими «і можуть коштувати Україні можливості для контрнаступу цієї зими». Окупанти тим часом, ймовірно, готуються розпочати власний наступ у Луганській області та посилюють свої операції у районі Бахмута.
Україна все ще може розпочати давно запланований контрнаступ до кінця зими, що дещо пом'якшило б наслідки зволікань Заходу з наданням необхідної допомоги. Проте затримка з початком цього контрнаступу дозволила росіянам створити умови, які зроблять його важчим та витратнішим для України, попереджають аналітики.
Тим не менш, експерти ISW закликають країни Заходу « уникати помилкового висновку про те, що майбутні українські контрнаступи неможливі». Там прогнозують, що поточні та заплановані російські наступи, швидше за все, завершаться без досягнення вирішальних оперативних успіхів Росією і, таким чином, можуть створити сприятливі умови для українських контрнаступів, особливо після того, як Україна отримає західні танки. «ISW продовжує вважати, що Україна може звільнити важливі території за умов нинішнього та обіцяного рівня західної підтримки, і що це є предметом життєво важливих національних інтересів США та їхніх західних партнерів», — констатують експерти.
Нагадаэмо, американські танки Abrams М1А2 доставлять в Україну наприкінці 2023 року чи на початку 2024 року, пише The Washington Post.
Як зазначає видання, танки будуть без броні зі збідненого урану.
WP зауважує, що 31 танк М1А2 для України США не братимуть із запасів, а закуплять у промисловості.
Однак координатор Ради національної безпеки при адміністрації президента США Джон Кірбі уточнив, що процес передачі Abrams може зайняти багато місяців.
