2 лютого 2015 року Україна втратила Андрія Кузьменка – співака, композитора, поета, письменника, патріота, і просто хорошу людину. За всі роки своєї творчості він ніколи не боявся казати правду та висловлювати свою патріотичну позицію. Лідер гурту «Скрябін» старався чесно прожити своє життя. З самого початку війни він активно допомагав нашим військовим на фронті.
2 лютого 2015 року Україна втратила Андрія Кузьменка – співака, композитора, поета, письменника, патріота, і просто хорошу людину. За всі роки своєї творчості він ніколи не боявся казати правду та висловлювати свою патріотичну позицію. Лідер гурту «Скрябін» старався чесно прожити своє життя. З самого початку війни він активно допомагав нашим військовим на фронті.
Новина про смертельну ДТП за участі Андрія Кузьменка 8 років тому сколихнула всю країну. В багатьох містах і містечках у цей день досі відбуваються вечори, на яких вшановують пам’ять співака, а його цитати є актуальними й на сьогодні, у часи повномасштабної війни в Україні. Тож давайте у цей день згадаємо найвлучніші слова Кузьми про війну, Україну та українців.
«Я в свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому – вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному – гинуть люди, а в другому – абсолютно не поміняли спосіб свого життя: ходять по салонах краси, по дорогих ресторанах, ведуть світські бесіди, витрачають гроші і абсолютно не переймаються ні матеріально, ні духовно за те, що відбувається в нашій країні».
«Ти сам собі країна. Зроби порядок в своїй голові».
«Я не знав визначення опорів, опір є або його нема. Потрібно чинити опір, якщо тебе хочуть злизати, стерти з твоєї землі».
«Ця війна вже давно прийшла. Те, що її немає тут, не означає, що її немає. Вона є тому, що люди гинуть і з Кривого Рогу, і зі Львова, і з Миколаєва, і з Чернігова. Звідусіль. А величезна кількість людей в Україні вдає, що нічого не змінилось».
«Захист Батьківщини треба було почати з граблями в руках».
«Доки ми будемо сидіти і радіти, що на моїй вулиці не стріляють, доти буде війна. Нейтральним бути не можна. Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх».
«Патріотичні пісні треба писати весь час, а не тоді, коли їх писати треба. Бо до того, як в країні таке сталося, ніхто їх не писав, а зараз всі стали такими патріотами — понадівали собі вишиванки і поналіплювали їх на машини. Їх ще "вишиватниками" називають. Начепив вишиванку — і вже думаєш, шо все помінялося. Та вишиванка має бути десь глибше, зашита мамою і татом».
«Краще висушити одну дитячу сльозу, ніж пролити ріки крові».
«Найбільше всього у світі я боюся війни. Війна – самий ідіотський винахід людей. І то, що вона час від часу повторюється – то є саме жахливе».
«Я зненавидів Росію, до якої завжди ставився толерантно. Я ніколи в житті не поїду до Криму. Для мене, то є зрада з боку Криму. Ніби взяли і вивернули назовні старі солдатські кальсони».
«Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна».
«Ні один зі всіх президентів України і ні один з депутатів, які просиджували штани і крали в нас бабки, ніхто не зробив нічого, ні грама, щоб тої війни не було».
«Я би хотів сказати всім нашим політикам, що я іх просто зневажаю і хочу, щоби вони або їхні потомки обов’язково відчули на своїй шкірі то, що відчувають мами тих пацанів, які не вернулися додому. І просто, щоб вони знали, що кров тих хлопців — то є на ваших руках».
«Той чоловік, який допоміг зрозуміти, що ми українці єдині, це не чоловік. Це баба, та й то не справжня, а гумова. Ми можемо цього гада надути, а можемо спустити». (про путіна)
«У людей сідають батарейки просто на просто. Вони не розуміють просто, що робиться, якщо чесно. От ті, з якими я по крайній мірі спілкуюсь, чоловік 50-60, які постійно на війні. Хтось більше, хтось менше. Вони кажуть, у нас сідають батарейки».