21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови, запроваджений на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови, запроваджений на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Дата відзначення Міжнародного дня рідної мови пов’язана з трагічними подіями у нинішній столиці Бангладеш — Дацці 21 лютого 1952 року.
На той момент ця держава була частиною Пакистану, уряд якого у 1948 році оголосив єдиною державною мову урду. Це рішення особливо негативно сприйняли в його східній частині, де населення розмовляло майже виключно бенґальською мовою. Щоб придушити протести, уряд заборонив публічні демонстрації та мітинги.
21 лютого 1952 року поліція відкрила в Дацці вогонь по протестувальниках, вбивши п’ятьох з них, які були студентами, і поранивши ще сотні. Зрештою рух на підтримку бенгальської мови призвів до проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році. 21 лютого у цій країні відзначають як День Мовного руху — саме за пропозицією Бангладеш ця дата стала Міжнародним днем рідної мови.
Боротьба за збереження та утвердження української мови має свою історію, яка вийшла на принципово новий рівень після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. NV наводить дані соціологів, які свідчать про те, що війна Росії проти України призвела до остаточного провалу русифікації у нашій державі.
1. Абсолютна більшість українців вважають, що українська мова має бути єдиною державною та хочуть її домінування в усіх сферах
Ще до початку російського вторгнення на тлі визнання Росією «незалежності» «Л/ДНР» у соцмережах запустився флешмоб Я переходжу на українську. Свої мотиви українці пояснювали тим, що не хочуть мати нічого спільного з агресором, а також не бажають «бути врятованими» через мову, якою спілкуються.
Згідно з опитуванням Соціологічної групи Рейтинг, станом на 19 березня 2022 року 83% українців вважали, що українська мова має бути єдиною державною. На той момент ця думка вже домінувала в усіх вікових та мовних групах.
Інфографіка: ratinggroup.ua
Ще у вересні 2021 року єдиною державною мовою українську хотіли бачити 65% українців.
Російську мову другою державною до повномасштабного вторгнення Росії хотіли бачити 22% українців, а в березні 2022 року — лише 7%.
Ще 12% українців до повномасштабного вторгнення країни-агресора хотіли, щоб російська мова мала офіційний статус в окремих регіонах, у березні 2022 року цей показник впав до 8%.
До серпня 2022 року тенденція лише посилилася — кількість українців, які хочуть бачити українську єдиною державною мовою, зросла до 86%, тих, хто хоче, щоб російська була другою державною мовою, скоротилася до 3%. Водночас кількість тих, хто хотів би, щоб російська була офіційною в окремих регіонах, зросла до 10%.
Інфографіка: ratinggroup.ua
У квітні 2014 року аналогічне дослідження Рейтингу показало інші цифри: тоді лише 47% підтримували українську як єдину державну, тоді як 23% пропонували надати російській офіційного статусу, а 27% - зробити її другою державною мовою.
Трохи менші, але все одно абсолютно переважаючі цифри щодо статусу української мови отримав Київський міжнародний інститут соціології у дослідженні, проведеному з 4 по 27 грудня 2022 року.
82% опитаних КМІСом вважають, що в державних установах їхньої місцевості спілкування працівників із відвідувачами має відбуватися українською мовою, причому виключно україномовному спілкуванню у держустановах віддають перевагу 72% опитаних на сході та півдні України. 11% опитаних по всій Україні хотіли б щоб мову обирав відвідувач, а 4% - працівники установ. Лише 1% опитаних на сході та півдні України хочуть, щоб у їхній місцеврсті державні заклади працювали російською.
КМІС також порівняв думки опитаних у 2017 та у грудні 2022 року щодо того, як має розвиватись мовна ситуація в Україні.
Інфографіка: КМІС
У 2017 році вважали, що українська має стати основною мовою в усіх сферах спілкування, 60% респондентів, що Україна має бути двомовною — 33%, що основною в усіх сферах спілкування має бути російська — 2%.
У 2022 році кількість тих, хто бажає бачити українську основною мовою в усіх сферах спілкування зросла до 80%, кількість прихильників двомовності скоротилася удвічі - до 15%, а тих, хто хотів домінування у всіх сферах російської мови, — до 0,6%.
2. Після початку війни кількість тих, хто спілкується вдома лише російською впала вдвічі
Згідно з опитуванням соціологічної групи Рейтинг, проведеним 17−18 серпня 2022 року, лише російською спілкуються вдома 13% українців.
У вересні 2021 року російською мовою спілкувалися вдома 27% українців, у грудні того ж року — 26%.
Інфографіка: ratinggroup.ua
Водночас кількість українців, які спілкуються вдома українською мовою, зросла з 45% у вересні 2021 року до 51% у серпні 2022 року.
Кількість українців, які спілкуються вдома і російською, і українською за цей самий час зросла з 28% до 34%.
За даними дослідження КМІСу, проведеного у грудні 2022 року, лише українською спілкуються вдома з родиною 50% опитаних, переважно українською — 12%, обома мовами порівну — 19%, переважно російською — 7%, лише російською — 8%.
Інфографіка: КМІС
У 2017 році, за даними КМІСу, лише українською мовою спілкувалися вдома 37% українців, переважно українською — ще 14%, порівну російською та українською — 24%, переважно російською — 12%, лише російською — 13%.
3. Від початку війни до травня у півтора разу зросла кількість прихильників української мови у сфері обслуговування
Кількість українців, які цілком підтримують використання української мови у сфері обслуговування зросла з 40,7% у лютому 2022 року до 63,1% у травні 2022 року, свідчить дослідження Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва.
Інфографіка: dif.org.ua
За цей самий час кількість противників цієї норми скоротилася з 4,1% до 1,5%.
Цікаво, що рівень підтримки обов’язкового обслуговування українською мовою зріс за рахунок центральних регіонів України. У лютому 2021 року цілком підтримували цю норму 31,1% їх мешканців, а у травні 2022 року — вже 72,2%.
Інфографіка: dif.org.ua
Згідно з грудневим опитуванням КМІСу, 63% респондентів вважають, що працівники приватної сфери обслуговування на всій території України зобов’язані відповідати українською мовою тим відвідувачам, які нею до них звертаються, й лише 25% дотримуються думки, що ті можуть відповідати, як їм зручніше.
4. За кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ в рази впала кількість споживачів російського контенту
Про це свідчить опитування Соціологічної групи Рейтинг.
Якщо до війни часто дивилися російські серіали 18% українців, то після війни їх частка впала до 2%. Водночас жодного разу російські серіали до війни не дивились 23% опитаних, а за півроку до 17−18 серпня — вже 68%.
Інфографіка: ratinggroup.ua
Схожою є ситуація з музикою російських виконавців. Кількість українців, які її часто слухали, впала з 27% до війни до 6% за півроку до 17−18 серпня. А кількість тих, хто взагалі не слухає російської музики водночас зросла з 11 до 53%.
5. Війна не спричинила розколу за мовною ознакою
Згідно з березневим опитуванням Соціологічної групи Рейтинг, 67% українців вважають, що між україномовними та російськомовними громадянами України не існує ніяких проблем.
Ще 19% вважають, що мовна проблема існує, але не є важливою.
Інфографіка: ratinggroup.ua
Думки, що мовна проблема є серйозною і загрожує внутрішній безпеці і миру в Україні, дотримується лише 12% опитаних.
За даними опитування фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, у лютому 2021 року мовну проблему вважали однією з найгостріших в Україні 6,2% опитаних. У травні 2022 року — через три місяці після початку повномасштабної війни з Росією — кількість респондентів, які дотримуються такої думки, зросла лише до 7%.
Інфографіка: dif.org.ua
Водночас кількість тих, хто вважає, що мовна проблема взагалі надумана, за цей самий час зросла з 27,1% до 43,9%.
За даними травневого опитування фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, лише 0,1% респондентів в Україні вважають, що в державі постійно порушуються права російськомовних. Кількість тих, хто відповів, що права російськомовних порушуються в окремих випадках становила в цей час 10,5%.
Інфографіка: dif.org.ua
Це помітно менше, ніж кількість респондентів, які заявили про порушення прав україномовних громадян — постійно (4,9%) або в окремих випадках (14,6%).
Натомість кількість тих, хто відповів, що права російськомовних в Україні не порушується — 79,7%, трохи менше — 73,4% — вважають, що права україномовних теж не порушуються.
6. Після початку війни стабільна тенденція зростання кількості українців, які вважають рідною мовою українську, збереглася
Водночас кількість українців, які вважають рідною мовою російську, постійно скорочувалася.
За даними Соціологічної групи Рейтинг, кількість українців, які вважають рідною українську мову, з липня 2012 року по березень 2022 року зросла з 57 до 76%.
Інфографіка: ratinggroup.ua
Кількість українців, які вважають рідною російську мову скоротилася з 42 до 20%.
7. Більшість українців підтримують дерусифікацію та декомунізацію
За даними опитування Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, проведеного у жовтні 2022 року, більшість українців підтримують дерусифікацію та декомунізацію.
56,9% українців підтримують перейменування топонімів (вулиць, площ тощо), назви яких пов’язані з Російською Федерацією/Радянським Союзом/Російською імперією та її діячами. Ще 17,2% ставляться до цього байдуже, а 8% важко відповісти на це питання.
Інфографіка: dif.org.ua
Негативно ставляться до дерусифікації та декомунізації топонімів лише 17,9% українців.
Найбільша кількість противників перейменувань топонімів — 42% - на півдні України, однак навіть там 27% людей його підтримують. На сході України підтримують перейменування топонімів 44% українців, тоді як проти — лише 24%.
Інфографіка: dif.org.ua
Титульне фото: Український прапор на тлі пошкодженого російським обстрілом будинку у Бородянці (Фото:REUTERS/Gleb Garanich)