В Україні з 31 березня набув чинності Закон про медіа. Що це означає?
В Україні з 31 березня набув чинності Закон про медіа. Що це означає?
Нагадаємо, що перед Новим роком Верховна рада прийняла Закон «Про медіа». Вже з кінця березня він буде регулювати всі ЗМІ України (поняття «ЗМІ» також має зникнути, але про це поговоримо окремо) – друковані, теле- та радіо, а також інтернет-видання. Цей закон складає 300 сторінок. Проте, ми спробували розібратися в основних його положеннях і як він вплине на життя українців
Чому закон потрібний?
Закон «Про медіа» в Україні розробляли понад 10 років, але останні півроку розробники законопроекту пов’язували його прийняття зі вступом нашої країни до Євросоюзу. Як зазначає «DeutscheWelle»: «серед вимог, які Євросоюз висунув разом із статусом кандидата, є пункт про узгодження національного медійного законодавства з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, а також "подолання корисливих інтересів шляхом посилення незалежного регулятора"».
Вступити у силу Закон має 31 березня 2023-го року. Одночасно, припинять діяти деякііснуючі зараз Закони:
-Закон «Про телебачення і радіомовлення» буде скасований 31 березня, як й Закони «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади». Ми скасовуємо шість законів. Відповідно, залишається Закон «Про медіа», як основний, - розповів під час спілкування з журналістами член робочої групи з розробки Закону «Про медіа», юрист Ігор Розкладай.
Однак окремі положення нового Закону наберуть чинності (тобто почнуть застосовуватися) у різні періоди – аж до 1 січня 2031-го року (тоді має вступити у силу норма щодо обсягів європейського продукту).
До чого доведеться звикати
Гадаю, ледве не кожен українець хоч раз у житті використовував термін «ЗМІ» (Засіб масової інформації) для узагальнення новинних сайтів, газет та радіо. Й хоча і надалі казати «ЗМІ» у побуті ніхто не заборонить, офіційно з 31 березня ЗМІ в Україні вже не буде:
-Одна з ключових змін – забувайте, будь ласка, термін «Засоби масової інформації», тому що ми будемо оперувати терміном «медіа». ЗМІ – це трішечки пострадянський, некоректний термін. Все, що ми знаємо, як певну форму подачі інформації – це є медіа, - звертається до журналістів Ігор Розкладай.
Також не буде інформаційних агентств – вони до кінця березня 2024-го року мають визначитися зі своїм статусом й стати онлайн-медіа, телерадіокомпанією тощо.
Крім того «по-новому» стануть жити комунальні медіа (у Чернігові це телеканал «Новий Чернігів»). При них створять наглядові ради, куди мають увійти представники усіх фракцій міської ради та представники громадських об’єднань і регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів:
-Кількість членів від регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів та громадських об’єднань має бути на одну особу більшою, ніж кількість членів від органів місцевого самоврядування, - розповідає регіональний представник ГО «Інститут масової інформації» в Чернігівській області Павло Пущенко.
Ради зможуть призначати керівника комунального медіа, розглядати скарги на діяльність цього ЗМІ (медіа, звісно, але втриматися від «застарілого» синоніму поки що не вдається навіть автору цього тексту), затверджувати річні звіти та затверджувати програмну концепцію медіа.
Онлайну вийти з тіні!
Протягом року з моменту вступу Закону у силу, друкованим медіа доведеться перереєструватися. Але головні зміни все ж торкнуться не друкованих, а інтернет-видань.
Вони зможуть пройти добровільну реєстрацію (при цьому доведеться сплатити збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб – зараз це 2684 гривні).
Перевагою зареєстрованих медіа стануть санкції, які передбачені за порушення Закону.
Наприклад, якщо за місяць на зареєстроване медіа наклали 5 штрафів за значні порушення (наприклад, це розповсюдження порнографії або комуністичної та націонал-соціалістичної символіки), реєстрація такого медіа може бути скасована (при цьому саме медіа зможе продовжити працювати, а подавати на перереєстрацію матиме змогу за рік). А ось за таке ж саме порушення для незареєстрованого медіа, йому можуть заборонити розповсюдження на 14 днів. Простіше кажучи, сайти зареєстрованих видань будуть доступні навіть після накладання санкцій, а доступ до незареєстрованих сайтів-порушників заблокують.
Заблокувати доступ можуть й до зареєстрованих медіа-порушників. Але лише за рішенням суду.
Монопольна інституція
Найбільше побоювання, пов’язаних з новим законом, стосується розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:
-Після ж набуття новим законом чинності, Нацрада отримає право регулювати в Україні роботу абсолютно усіх типів медіа: від районних газет до міжнародних інтернет-платформ, як-от YouTube, котрі досі знаходились поза регулюванням держави, - розповідає кореспондент «Deutsche Welle» Ігор Бурдига.
Проблема пов’язана з тим, що Нацрада, яка й буде слідкувати за дотриманням Закону «Про медіа», складається з членів, призначених президентом та парламентом (а більшість Верховної ради наразі складають депутати президентської партії «Слуга народу»). Тому з критикою Закону виступили вже як низка українських, так й міжнародних журналістських профспілок.
Зокрема, генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів Ентоні Беллангер зазначив:
-Ми надзвичайно стурбовані авторитарним дрейфом української влади щодо ЗМІ та журналістів. Хоча нове законодавство покликане імплементувати європейську директиву, воно може створити системні проблеми для демократії в Україні, оскільки розширює державний контроль над медіа. Ми закликаємо уряд переробити закон, почати обговорення з журналістськими організаціями та ЗМІ. Не може бути демократії без незалежної журналістики.
Права читачів
-Всім би хотілося, щоб першого квітня ми прокинулися, й в нас раптом всі медіа стали дуже відповідальними, дотримувалися стандартів й нічого не порушували. Але цього не станеться. Закон орієнтований на довгострокову перспективу. Для користувачів, одразу, все не зміниться. У перспективі, звичайно, Закон спрямований на те, щоб інформація, яка публікується, не містила порушень, маніпуляцій суспільною думкою, й так далі. Але це довгий процес створення більш «екологічного» інформаційного простору, - відповідає на питання про те, як вплине новий Закон на звичайних читачів, головиня ГО «Лабораторія цифрової безпеки», членкиня робочої групи з розробки Закону «Про медіа» Віта Володовська.
Але все ж зміни відчують й читачі, адже, за новим законом, тепер читачам та глядачам буде простіше отримати відповідь від медіа:
-Ми сподіваємося, що запрацює механізм права на відповідь, який, на жаль, дуже довго не працював в Україні через певні законодавчі вади, - розповідає член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін. - До того ж серед обов’язків журналіста з’явиться дотримання кодексу етики українського журналіста. Це теж, у перспективі, буде мати позитивний ефект. Журналісти будуть більше звертати увагу на професійні стандарти і застосовувати їх у своїй практиці.
Співавтор Закону Микита Потураєв у спілкуванні з «Deutsche Welle» заявив, що планує подавати правки як до тільки що прийнятого Закону «Про медіа», так й до інших законів України, аби остаточно імплементувати (ввести у дію, - прим.) регулятивні норми, які вимагала від України Єврокомісія. Тож, очевидно, Закон ще буде змінюватися.
Як завжди, будемо сподіватися, що зміни, які прийдуть в українське медіа-поле з початком дії нового Закону, будуть на краще,підходи до усіх ЗМІ (тепер – медіа) будуть однаковими, а побоювання медіаекспертів щодо нових повноважень Нацради з питань телебачення і радіомовлення – не справдяться.
Не забуваємо про головне, шановні читачі: підтримаємо ЗСУ та, за можливості, допомагаємо наближати перемогу України.