Релігійне свято Вхід Господній до Єрусалима, яке також називають у народі Вербною неділею, щороку припадає на різні дати. Все тому, що воно прив'язане до святкування Великодня.
Релігійне свято Вхід Господній до Єрусалима, яке також називають у народі Вербною неділею, щороку припадає на різні дати. Все тому, що воно прив'язане до святкування Великодня.
Вербна неділя завжди святкується за тиждень до великого та світлого свята — Великодня або Воскресіння Господнього. 2023 року воно припадає на 16 квітня, отже Вхід Господній до Єрусалима віряни святкуватимуть 9 квітня. Цього дня все ще триває Великий піст, але він дещо послаблюється, тому можна вживати в їжу рибу та морепродукти, рослинну олію, гарячі страви. Також віряни можуть дозволити собі один келих вина.
Вербна неділя: походження свята
Події, з якими пов'язане свято Вхід Господній до Єрусалима (Вербна неділя), були описані у Святому Письмі. Саме цього дня Ісус Христос вокресив у Віфанії Лазаря, який помер кілька днів перед цим. Цей унікальний випадок став відомий завдяки очевидцям, що одразу рознесли звістку про диво до всіх куточків країни.
Тому коли Ісус Христос завітав до Єрусалима, люди вже знали про нього, сердечно вітали Спасителя, співали йому пісні, кидали під ноги пальмове гілля та квіти. Цей день настільки увійшов в пам'ять, що святкується донині.
Чому Вербна неділя так називається? Коли Ісуса Христа зустріли в Єрусалимі, йому під ноги кидали пальмові гілки, однак вони не ростуть на території нашої держави. Коли хрестили Київську Русь і принесли сюди православні свята, вирішили замінити гілля пальми на вербу, яка була ближчою нашим предкам. Саме завдяки вербі свято отримало свою назву "Вербна неділя", хоча офіційно воно називається Вхід Господній до Єрусалима.
Що символізує верба на Вербну неділю та інші звичаї
Що символізує верба на Вербну неділю? / Фото: Pexels
Люди здавна вірили в цілющу силу верби, тому часто наші предки садили її біля криниці чи будинку, щоб вона очищала воду та захищала від нечистої сили. Коли в церкві освячували вербну гілочку, нею махали в бік хмар, щоб очистити небо і відігнати негоду.
Також гілочки після освячення несли не лише додому, але й клали до курятників, вуликів, хлівів. Вірили, що так можна захистити домашніх тварин від хвороб.
Після закінчення свята вербу намагалися не викидати. Її зберігали до наступного року. Також гілочки використовували для розмальовування печі, де потім випікали паску на Великдень.
Взагалі наші предки любили залишати освячену вербу в куточках хати, поки вона не засохне. Вірили, що вона має цілющу силу. Тому легенько били нею себе і своїх родичів, промовляючи: "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень, на здоров’я, на красу, на захист". А маленьких дітей купали у відварі з верби, щоб вони залишалися здоровими.
Також на свято випікали святкові хлібці. В невеликі буханці обов'язково клали шишки верби, а потім ці вироби згодовували худобі, щоб вона була здоровою.
За традицією, гілочки верби, які у Вербну неділю освячують в церкві, збирали напередодні, в Лазареву суботу. Обов'язково йшли на світанку та вибирали молоде дерево без пошкоджень.
Народні прикмети
- якщо цього дня заморозки — буде гарний врожай фруктів;
- немає вітру і сонячний день — до теплого літа;
- сильний вітер означає — все літо буде часто змінюватися погода;
- якщо з'їсти шматочок освяченої верби, матимете успіх у будь-якій справі;
- на Вербну неділю дощить — чекайте на врожайний рік;
- мороз означає — гарно вродять ярові.
Що не можна робити на Вербну неділю
Церква забороняє працювати та займатися домашніми справами у Вербну неділю. Також дівчатам не можна займатися рукоділлям. Не варто навіть зайвий раз розчісувати волосся чи виконувати інші повсякденні с прави. Тому їжу краще приготувати ще звечора суботи. Ця заборона стосувалася в давні часи і випікання святкових хлібців. На думку наших предків, навіть найменша праця може накликати біду. Все ще триває Великий піст, а тому не можна їсти продукти тваринного походження.