Завантаження ...
Новобудови Києва
Новобудови Києва

Якими можуть бути наслідки підриву ЗАЕС

Якими можуть бути наслідки підриву ЗАЕС  фото

Під час того, коли листаєш сторінки ЗМІ, читаєш вислови президента, керівника ГУР та очільників МОЗ та МАГАТЕ, складаються прямо протилежні картинки – від повного апокаліпсісу до "ви взагалі не відчуєте". То відчуємо чи ні? Якщо вибух все ж таки станеться, яким він буде, наприклад, порівняно з Чорнобилем, річниці якого ми щороку згадуємо? Треба до нього якось готуватись чи ні?

Профілактика не потрібна

Анатолій Чумак, професор, директор Інституту клінічної радіології якраз із тих, хто вважає, що на більшості території України вибух ніяк не вплине ні на здоровʼя людей, ні на навколишнє середовище.

"У Чорнобилі вибухнув діючий реактор і потужність вибуху була надзвичайно великою. Такої потужності на Запорізькій АЕС зараз немає. Більшість блоків, крім п'ятого, перебувають у стані холодного зупину. Тобто там не йде ядерна реакція. І тільки один п'ятий залишений спеціально для того, щоб його в будь-який момент можна було розігнати і створити аварійну ситуацію. Але навіть якщо його підірвати, то не буде такої сили вибуху", - говорить Анатолій Андрійович.

Не вбачає необхідності професор Чумак і в заходах профілактики для населення, яке проживає за межами 50-км зони.

"Яка може бути профілактика? Відомий сьогодні всім йодид калію використовується для захисту від радіоактивного йоду. Але його на ЗАЕС не буде, і приймати таблетки, а особливо заздалегідь як профілактику не треба. Тільки тоді, коли є повідомлення про наявність радіоактивного йоду у повітрі. Тому не робіть запаси. Більш того, "профілактичний" прийом загрожує здоровʼю, бо може призвести до вузлових форм зобу та інших захворювань", - стверджує Анатолій Чумак.

Єдину профілактику, яку він радить, то це вживати якомога більш різноманітну їжу із залученням овочів, фруктів та зелені, по можливості витримувати режим сну та концентруватись на позитиві. Звичайно, в наших умовах це дуже складно, але, на його думку, це дуже важливо як для запобігання проблем із психікою, так і для профілактики захворювань.

Мало нікому не буде

Тим не менш, далеко не всі вважають, що особливої загрози немає і можна заспокоїтись.

Експертка з питань ядерної безпеки Ольга Кошарна переконана, що попри заяви очільника МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі, що "основні функції безпеки об'єкта не зазнають істотного впливу", загроза є. На її погляд, мінування основних елементів системи охолодження реакторів ЗАЕС несе пряму загрозу всій атомній станції.

Як пояснює Ольга Кошарна, хоча пʼять енергоблоків тримаються в холодному зупині, то шостий – в гарячому, і його легко можна вивести на мінімально контрольовану потужність. Тоді може початись ланцюгова реакція та змінюється склад радіонуклідів, зокрема, виробляється небезпечний при радіаційній аварії йод-131. А вода для охолодження потрібна не тільки для охолодження реактора в гарячому зупині, а для всіх шістьох та 6 приреакторних басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива. Без охолодження в реакторах холодного зупину важка аварія з розплавленням активної зони реактора почнеться через 8 днів, а в гарячому – через 27 годин. Через це може виникнути вибух, подібний до того, що був на Фукусімі, з радіаційними наслідками.

"Він, звичайно, за обʼємом буде менше, ніж на Фукусімі, але мало нікому не буде", - підсумовує Ольга Кошарна.

Експертка також каже, що жодної йодної профілактики не потрібно, тому що в холодному реакторі немає радіактивного йоду. Але якщо енергоблок 5 виведуть на мінімально-контрольовану потужність, то він вже зʼявиться, і пошириться на відстань, що залежить від напряму вітру, температури та опадів на цей момент. Вона радить мати при собі респіратор з червоним клапаном, який ми носили під час епідемії ковіду. А у разі підриву реактору слідкувати за повідомленнями МОЗ щодо початку йодної профілактики, сидіти вдома, закрити всі щілини на вікнах, пити бутильовану воду, часто приймати душ та робити вологе прибирання у квартирі. І чекати на сигнал, коли загроза мине.

До Києва не долетить

Іван Ковалець, завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, опрацював 150 різних метеоролічних сценаріїв, за якими можуть розвиватись події на ЗАЕС у разі вибуху. В інтервʼю Цензор.НЕТ він пояснив свої розрахунки:

- Найбільше постраждає населення, яке проживає поруч, приблизно в радіусі 20 км за напрямком вітру. Наслідки для них можуть бути більш відчутними, ніж для віддалених населених пунктів, але значно менш сильними, ніж якби станція працювала. І в цій зоні потрібна буде евакуація населення.

А от, скажімо, для Києва різниця менше, тому що на такі відстані менше долітає короткоживучих радіонуклідів, бо частково вони розпадаються раніше. Найбільшу небезпеку для віддалених населених пунктів приблизно до 500 кілометрів становлять  довгоживучі радіонукліди, такі як цезій і стронцій. Вони все одно є в реакторі, можуть потрапити в довкілля і завдати шкоди здоровʼю людей. Якраз те, що реактори у холодному стані, це все ж зменшує наслідки для 30-кілометрової зони.

- Можливий розвиток подій на ЗАЕС зараз порівнюють з аварією на Фукусімі.

- Навіть у разі найгіршого сценарію такого масштабу, як на японській Фукусімі, не буде. І хоча це теж може бути аварія 7-го класу, але у розглянутому сценарії еквівалентний обсяг викидів менший приблизно у півтора раза.

Які території постраждають від забруднення і на них не можна буде вести сільськогосподарську діяльність?

- У найнесприятливішому випадку це може бути суцільна полоса в 10 км в ширину та 170 в довжину. Але окремі плями з високими щільностями забруднення поверхні можуть утворюватись і на більших відстанях, скажімо – 300, та навіть 500 км.

- Залежно від метеорологічної обстановки, наприклад, дощу, вітру, так? Памʼятаю, коли була аварія на Чорнобильській АЕС, то першими почали бити на сполох шведи, які зафіксували підвищення рівня радіації.

- Це не порівнянні речі – підвищення рівня радіації, яке фіксується моніторингом, і те, яке приводить до медичних наслідків. Ну,  почнімо так. Є міжнародний норматив, він визначає річну дозу, яку може отримувати населення. Це один мілізіверт на рік. Тобто, вся діяльність підприємств має бути спроєктована таким чином, щоб населення не отримувало більше одного мілізіверта.

За моїм сценарієм, на відстані до 550 км можна отримати не 1, а навіть 10 мілізівертів. Але це не катастрофа у такому сенсі, що на цій території треба ховатись в укриття або переселятися. Це такі дози, від яких будуть наслідки (зростання певних захворювань тощо) співставні з наслідками великих економічних криз. Я не епідеміолог, і це не фахове твердження. Але, наскільки мені відомо, після Чорнобиля епідеміологи намагались виявити наслідки аварії для населення, яке проживало за межами Зони відчуження, але виявили менше, ніж очікувалось.

- Чому?

- Наслідки розпаду Радянського Союзу були сильнішими. І це не жарт. Я цікавився даними. В 92-му році підвищення смертності чоловіків від ішемічної хвороби серця в цифрах було співставним з наслідками ковіду, наприклад, у Швеції.

- Нічого собі!

- У 1992, 1993 та 1994 роках у пострадянських країнах фіксували стрибкоподібне зростання смертності у чоловіків. І, наскільки мені відомо, єдиний довгостроковий наслідок Чорнобильської аварії, який епідеміологи змогли виявити серед населення, яке проживало за межами Чорнобильської зони на уражених територіях, це збільшення раку щитоподібної залози у дітей внаслідок споживання забруднених продуктів харчування. Серед дорослих статистично наслідків не було виявлено. Тобто ці дози, про які ми говоримо, вони порушують встановлені гігієнічні нормативи. Але якщо говорити про масштаби наслідків, це так звані випадкові (стохастичні) ефекти.

Тобто буде якесь збільшення кількості серцево-судинних захворювань, буде якесь збільшення кількості раків. Але сьогодні збільшення різних захворювань викликають й інші чинники. Порівняно з усім цим наслідки від вибуху на ЗАЕС на далеких відстанях, понад 300 км можуть бути навіть не виявлені. Як вони не були виявлені після Чорнобиля. Тому офіційна оцінка ООН кількості смертельних жертв від Чорнобиля – це приблизно 4 тисячі осіб.

- Ліквідатори?

- Не тільки, це сума серед усіх постраждалих.

- За яких умов потрібна евакуація населення?

- Нижня межа виправданості переселення це 200 мілізівертів, не 10 і не 1. А от верхня межа виправданості, коли обов'язково треба робити переселення, це 1000 мілізівертів. За моїми розрахунками, це відповідає десь 10-км зоні.

* * *

Чи наважаться окупанти вчинити теракт на ЗАЕС? Сьогодні політологи, політики, евксперти видають свої версії. Але, як показала практика, ворог часто діє нелогічно, навіть, зашкоджуючи самому собі. Зараз станцію покидають керівники, фахівці та військові. Маневр це чи реальна підготовка до підриву станції? Подивимось.

Тетяна Галковська, Цензор.НЕТ 

Читайте також: Різниця ЗАЕС і ЧАЕС та чим загрожує теракт на найбільшій атомній станції Європи

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:
мрия