Майже 89% українців пишаються своїм громадянством. Гордість за своє громадянство наразі є найвищою за всі роки незалежності України.
Майже 89% українців пишаються своїм громадянством. Гордість за своє громадянство наразі є найвищою за всі роки незалежності України.
Таких висновків дійшли соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, які провели опитування перед Днем Незалежності.
Найбільше людей, які пишаються своїм громадянством у західних областях (95%), центральних (90%) та південних (89%), дещо менше – на сході України (76%).
Події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?
Майже половина українців (49%) вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, близько третини (32%) – що в неправильному, решта не визначились.
Розпад СРСР – позитивна історична подія?
Більшість українців (69%) вважають розпад СРСР позитивною історичною подією. Найбільше така думка поширена серед мешканців Заходу України (91%). На Півдні така думка дещо менш поширена (42%), але й масової вираженої ностальгії за СРСР там теж не спостерігається (23%), натомість у цьому макрорегіоні найбільше тих, хто не визначився з відповіддю (35%).
За роки незалежності України відбулося більше позитивного чи негативного?
Близько 40% українців вважають, що за роки незалежності України відбулося більше позитивних подій, ще 40% сказали, що відбулося скільки позитивного, стільки й негативного. Найбільше позитивних оцінок зафіксовано на Заході нашої країни (59%), дещо менше – на Півдні (26%), але в усіх регіонах не більше 15% вважають, що за роки незалежності відбулося більше негативного.
Якби референдум про проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, чи підтримали б українці незалежність України?
Якби референдум про державну незалежність України відбувався сьогодні, абсолютна більшість українців (82%) підтримали б незалежність України. Найбільше тих, хто підтримав би незалежність, – на Заході нашої країни (94%), на Півдні та Сході – 68% і 70% відповідно. Проти – 3% загалом по країні, причому на Заході таких менш як 1%, а на Сході – близько 7%.
Підтримка незалежності нині є найвищою за останні понад 20 років. Підтримка зросла навіть порівняно з періодом 2014-2021 років, коли вона вже домінувала порівняно з періодами до 2014 року.
Чи готові українці до компромісів з РФ та яких саме?
Більшість українців продовжують демонструвати неготовність до компромісів з агресором задля припинення війни. На територіальні поступки заради припинення війни готові піти менш як 5% українців. Готовність поступитися майбутнім членством України в НАТО висловили дещо більше – 18% українців. На скорочення ЗСУ у мирний час, яке нібито обговорювалося у Стамбулі у 2022 році, готові погодитися не більше 13% українців. Надати російській мові офіційний статус або відмовитися від політики декомунізації на догоду Кремлю готові не більше 17–18% опитаних.
Що має робити українське військово-політичне керівництво, якщо агресор посилить ракетні обстріли українських міст, що призведе до збільшення жертв серед цивільного населення?
Відносна більшість, 42% українців, вважають, що якщо агресор посилить ракетні обстріли українських міст, що призведе до збільшення жертв серед цивільного населення, Україна все одно повинна продовжувати воювати, незважаючи ні на що. Ще 21% респондентів волів би спробувати заморозити конфлікт, але не йти на поступки Росії. Ще 23% опитаних вважають, що у такому разі варто почати переговори з агресором про припинення війни.
Про методологію опитування
Опитування проводилося методом face-to-face у:
Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій областях (Західний макрорегіон);
Вінницькій, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях, а також в місті Києві (Центральний макрорегіон);
Миколаївській, Херсонській та Одеській областях (Південний макрорегіон);
Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях (Східний макрорегіон).
Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.