25 Жовтня 2023
467
Близько 75% українських біженців у Німеччині знайшли приватне житло, а близько 25% – знайшли роботу. Такі дані оприлюднено за підсумками соцопитування IAB-BiB/FReDA-BAMF-SOEP.
Павло Ковальський – консультант по стартапам у Саарбрюккені у Німеччині півтора роки тому не зміг повернутись на батьківщину через війну. Він відпочивав в Австрії зі своєю родиною та потрапив до Німеччини через знайомих. Наразі 36-річний чоловік обіймає 80-відсоткову посаду консультанта по стартапам в Інституті трансферу технологій у HTW Saar та допомагає іншим українцям закріпитися на німецькому ринку праці. Про це йдеться в інформаційній публікації TagesSchau, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Тепер він добре розмовляє німецькою і може заробляти собі на життя. Його дружина Богдана Гусар намагається заявити про себе як художниця, а восьмирічна донька Мія навчається у другому класі початкової школи. Вони пишаються тим, що їм не потрібно претендувати на соціальну допомогу, почуваються комфортно в Саарбрюккені і хочуть тут залишитися.
Майже 50% українських біженців хочуть залишитись у Німеччині
За даними дослідження «Біженці з України у Німеччині» (опитування IAB-BiB/FReDA-BAMF-SOEP), 44% опитаних заявили, що хочуть залишитися ще на кілька років чи, можливо, назавжди. Такими є результати другої хвилі дослідження з початку 2023 року. Близько 75% українських біженців знайшли приватне житло та близько 25% – знайшли роботу. А частка охочих розпочати роботу найближчим часом ще вища.
Це підтверджує і Ковальський, який консультує та підтримує своїх співвітчизників у їхніх стартап-проектах. Тепер він багато знає про відмінності між Україною та Німеччиною – особливо з економічного погляду.
Павло Ковальський
«Україна – супермолода капіталістична країна, а Німеччина – розвинена, дуже бюрократична країна. В Україні можна все зробити швидко, навіть бізнес відкрити. 15 хвилин онлайн. Ви вже сплачуєте податок. І все», – порівнює Ковальський.
На його думку, бюрократія ускладнює незалежність.
«Багато систем добре працюють у Німеччині, і для людей, які хочуть вести нормальне, спокійне життя з роботою – тобто постійною роботою, але з обмеженою кількістю годин – це може бути дуже спокійна країна. Я не знаю, чи хочуть усі підприємці залишитися тут, тому що бюрократія настільки складна. Але це чудова країна для людей, які хочуть працювати за наймом», – вважає Ковальський.
Міхаель Бурда з Університету Гумбольдта у Берліні також поділяє цю думку: «Почати бізнес в Україні – менш бюрократизований процес, бо податковий тягар – нижчий, а податкові органи – менш сильні, але це також легше відчиняє двері для корупції. Для чесного підприємця, Україна є великою країною».
З іншого боку, трудові відносини менш вигідні. Рівень заробітної плати в Україні низький через велику кількість державних компаній. За словами економіста, після виходу із СРСР, Україна залишалася країною, яка економічно розвивається. Ковальський протягом 15 років працював консультантом з питань управління в Україні.
«Роботодавці в Україні, насамперед, шукають мотивованих чи досвідчених співробітників. Навчання не береться до уваги. У Німеччині без відповідної кваліфікації нічого не працює», — каже він.
З іншого боку, він з ентузіазмом ставиться до німецької системи соціального забезпечення:
«Якщо виникнуть труднощі, в Україні ти залишаєшся наодинці. У Німеччині ти маєш можливість жити», – зазначає Ковальський.
Таємниця захисту даних
У своєму новому будинку Ковальський не розуміє лише одного: захисту даних.
«Всі ходять з мобільними телефонами, постійно відстежуються, розкривають все про себе – і в той же час вам не дозволяють передавати будь-які дані», – розповідає Ковальський.
Але він адаптується до звичаїв свого нового будинку, а також звик до «напівцифровізації» в цій країні.
І німецьке громадянство також є проблемою для нього та його родини.
«Сподіваюся, що колись це якось спрацює. Я непогано розмовляю німецькою мовою, маю роботу, моя сім’я не отримує жодної допомоги від держави. Можливо, колись я зможу отримати громадянство. Але до цього ще далеко», – сподівається Ковальський.
Володимир ТИРАВСЬКИЙ
Павло Ковальський – консультант по стартапам у Саарбрюккені у Німеччині півтора роки тому не зміг повернутись на батьківщину через війну. Він відпочивав в Австрії зі своєю родиною та потрапив до Німеччини через знайомих. Наразі 36-річний чоловік обіймає 80-відсоткову посаду консультанта по стартапам в Інституті трансферу технологій у HTW Saar та допомагає іншим українцям закріпитися на німецькому ринку праці. Про це йдеться в інформаційній публікації TagesSchau, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Тепер він добре розмовляє німецькою і може заробляти собі на життя. Його дружина Богдана Гусар намагається заявити про себе як художниця, а восьмирічна донька Мія навчається у другому класі початкової школи. Вони пишаються тим, що їм не потрібно претендувати на соціальну допомогу, почуваються комфортно в Саарбрюккені і хочуть тут залишитися.
Майже 50% українських біженців хочуть залишитись у Німеччині
За даними дослідження «Біженці з України у Німеччині» (опитування IAB-BiB/FReDA-BAMF-SOEP), 44% опитаних заявили, що хочуть залишитися ще на кілька років чи, можливо, назавжди. Такими є результати другої хвилі дослідження з початку 2023 року. Близько 75% українських біженців знайшли приватне житло та близько 25% – знайшли роботу. А частка охочих розпочати роботу найближчим часом ще вища.
Це підтверджує і Ковальський, який консультує та підтримує своїх співвітчизників у їхніх стартап-проектах. Тепер він багато знає про відмінності між Україною та Німеччиною – особливо з економічного погляду.
Павло Ковальський
«Україна – супермолода капіталістична країна, а Німеччина – розвинена, дуже бюрократична країна. В Україні можна все зробити швидко, навіть бізнес відкрити. 15 хвилин онлайн. Ви вже сплачуєте податок. І все», – порівнює Ковальський.
На його думку, бюрократія ускладнює незалежність.
«Багато систем добре працюють у Німеччині, і для людей, які хочуть вести нормальне, спокійне життя з роботою – тобто постійною роботою, але з обмеженою кількістю годин – це може бути дуже спокійна країна. Я не знаю, чи хочуть усі підприємці залишитися тут, тому що бюрократія настільки складна. Але це чудова країна для людей, які хочуть працювати за наймом», – вважає Ковальський.
Міхаель Бурда з Університету Гумбольдта у Берліні також поділяє цю думку: «Почати бізнес в Україні – менш бюрократизований процес, бо податковий тягар – нижчий, а податкові органи – менш сильні, але це також легше відчиняє двері для корупції. Для чесного підприємця, Україна є великою країною».
З іншого боку, трудові відносини менш вигідні. Рівень заробітної плати в Україні низький через велику кількість державних компаній. За словами економіста, після виходу із СРСР, Україна залишалася країною, яка економічно розвивається. Ковальський протягом 15 років працював консультантом з питань управління в Україні.
«Роботодавці в Україні, насамперед, шукають мотивованих чи досвідчених співробітників. Навчання не береться до уваги. У Німеччині без відповідної кваліфікації нічого не працює», — каже він.
З іншого боку, він з ентузіазмом ставиться до німецької системи соціального забезпечення:
«Якщо виникнуть труднощі, в Україні ти залишаєшся наодинці. У Німеччині ти маєш можливість жити», – зазначає Ковальський.
Таємниця захисту даних
У своєму новому будинку Ковальський не розуміє лише одного: захисту даних.
«Всі ходять з мобільними телефонами, постійно відстежуються, розкривають все про себе – і в той же час вам не дозволяють передавати будь-які дані», – розповідає Ковальський.
Але він адаптується до звичаїв свого нового будинку, а також звик до «напівцифровізації» в цій країні.
І німецьке громадянство також є проблемою для нього та його родини.
«Сподіваюся, що колись це якось спрацює. Я непогано розмовляю німецькою мовою, маю роботу, моя сім’я не отримує жодної допомоги від держави. Можливо, колись я зможу отримати громадянство. Але до цього ще далеко», – сподівається Ковальський.
Володимир ТИРАВСЬКИЙ