4 Червня 2015
2249
На порядку денному засідання уряду одним із пунктів стоїть «Звіт про заходи в боротьбі з корупцією в НАЕК «Енергоатом». Доповідач − Юрій Недашковський, президент «Енергоатому». Підсумком цих слухань може стати низка радикальних рішень, аж до взяття глави «Енергоатому»...
На порядку денному засідання уряду одним із пунктів стоїть «Звіт про заходи в боротьбі з корупцією в НАЕК «Енергоатом». Доповідач − Юрій Недашковський, президент «Енергоатому». Підсумком цих слухань, за інформацією джерел Forbes на енергоринку, може стати низка радикальних рішень, аж до взяття глави «Енергоатому» під варту.
Сам Недашковський ще навесні 2014 року, коли його вчетверте за останні 10 років призначили на цю посаду, став ініціатором перевірки діяльності компанії. Проте досі ні Державна фіскальна служба, ні Рахункова палата України не оприлюднили остаточний звіт за результатами перевірки.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк на засіданні Кабміну 20 травня зажадав від цих структур нарешті «дати оцінку зібраним матеріалам і зробити висновки». Паралельно з дорученням прем'єра з'явився запит народного депутата від БПП Сергія Капліна.
У ньому нардеп звинувачує Недашковського в здачі інтересів українського ядерного комплексу: укладенні в 2011 році (на вимогу колишнього президента Віктора Януковича) з російським ТВЕЛом таємного контракту на постачання палива за завищеними цінами; в зриві проекту будівництва сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) для трьох українських АЕС з компанією Holtek; в гальмуванні співпраці з американською Westinghouse для диверсифікації постачання ядерного палива. І «контрольний постріл» − розкрадання волонтерської допомоги в зону АТО, яку сам же «Енергоатом» збирає і відправляє.
Усі пояснення з приводу висунутих звинувачень мали бути надані авторам запиту до 16.00 29 травня. Сталося це чи ні, невідомо − на момент підготовки матеріалу телефон депутата був поза зоною досяжності.
«Фахівці» широкого профілю
Згідно з текстом запиту нардепа Капліна, про таємну угоду з ТВЕЛом за дорученням Януковича він дізнався зі ЗМІ, і відразу ж направив запит ще й до Швейцарської Конфедерації. Очевидно, Каплін читає тільки швейцарську пресу − саме там вийшов матеріал про підозру у відмиванні «атомних» грошей колегою Капліна − депутатом Миколою Мартиненком. В українській пресі «таємна угода з ТВЕЛом за дорученням Януковича» не освітлювалася.
Не чули про неї і професіонали-атомники. «У нас є контракт із ТВЕЛом від 2010 року, який виконується обома сторонами. (...) Тут його [Капліна] порядність і професіоналізм − як і тих, хто йому допомагав цей запит писати − у мене викликають глибоке розчарування», − дає свою оцінку Григорій Муляр, президент Українського ядерного товариства, екс-глава департаменту атомної енергетики і ядерно-промислового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
У нас є контракт із ТВЕЛом від 2010 року, який виконується обома сторонами. (...) Тут його [Капліна] порядність і професіоналізм − як і тих, хто йому допомагав цей запит писати − у мене викликають глибоке розчарування
Григорій Муляр, президент Українського ядерного товариства
Що стосується інших звинувачень нардепа Капліна на адресу нинішнього глави «Енергоатому» − то ці питання було б доречніше ставити Андрію Деркачу. Саме він в 2006-2007 роках очолював НАЕК «Енергоатом», змінивши на цій посаді Юрія Недашковського. І саме при ньому зупинилися всі проекти зі ССВЯП та диверсифікації постачання ядерного палива з Westinghouse. Він не соромився публічно ставити під сумнів доцільність співпраці з американськими компаніями. Крім того, самі народні обранці тільки в 2012 році проголосували за землевідведення під будівництво ССВЯП, а сам акт землевідведення підписано директором Чорнобильської зони відчуження ще на два роки пізніше − в 2014-му.
«Весь цей час, 2014-2015 рік, діяльність «Енергоатому» супроводжувалася інформаційною війною, інспірованою Росатомом. Я з жалем констатую, що в цю війну Росія залучила українських журналістів та експертів, − описує поточну ситуацію Ольга Кошарна, директор зі зв'язків з громадськістю Асоціації «Український ядерний форум». − На руку РФ грають і українські, так звані, екологи, які організували справжнє цькування НАЕК «Енергоатом». В умовах неплатежів від «Енергоринку» вони завалюють листами ЄБРР і Євроатом, щоб ті не давали кредити на реалізацію комплексної програми підвищення безпеки українських АЕС».
Українським «екологам», як і депутату Капліну, теж не подобається будівництво сухого сховища відпрацьованого ядерного палива та використання диверсифікованих паливних збірок від американської Westinghouse. Але, на відміну від Капліна, вони вважають, що ця робота йде дуже інтенсивно, і Недашковський цьому сприяє. А також вони виступають проти продовження термінів експлуатації атомних енергоблоків.
При цьому багато з них − це «люди, які не бачать різниці між відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами, які високотехнологічні інженерні споруди, що відповідають всім сучасним вимогам, у тому числі, міжнародним до ядерно-радіаційної безпеки, − сухі сховища відпрацьованого палива, − називають могильниками», − обурюється Кошарна. За її словами, країні вкрай необхідні відкриті професійні експерти з питань ядерної політики та роботи атомної галузі.
Ціна питання
Ось уже котрий рік всілякі внутрішні та зовнішні сили, які прагнуть впливати на роботу «Енергоатому», намагаються поділити ринок і обороти. Серед них − екологічні організації, які офіційно отримують європейські гранти. Наприклад, нещодавно Національний екологічний центр України (НЕЦУ) отримав 200 000 євро від Європейського банку. Отже, можна очікувати збільшеної активності противників ССВЯП і подібних проектів.
Навесні 2014 року було підписано контракт між НАЕК «Енергоатом» і Westinghouse на постачання палива після 2015 року, а 30 грудня − доповнення до цього контракту про постачання додаткових обсягів у разі форс-мажорних обставин. Мається на увазі можливе припинення поставок російським ТВЕЛом ядерного палива для наших АЕС. Сума додаткової угоди становить близько $700 млн.
Більше того, 24 квітня 2015 року було підписано контракт на постачання збагаченого урану між французькою Areva і «Енергоатомом». Уран планується направити на виробництво палива компанії Westinghouse. Вперше в незалежній Україні послуги з ізотопного збагачення урану, вартість якого становить близько 70% в ціні готового палива, підписали не з російською компанією. Росія має надлишкові потужності з ізотопного збагачення. Підписання Україною контракту з американською компанією означає для російської монополії втрату ринку.
Також, за словами Григорія Муляра, оборот «Енергоатому» в 2014 році склав 27 млрд грн, інвестиційна програма на 2015 рік коштує близько 3 млрд грн, розрахованих на 12 проектів, основні з яких − комплексна програма підвищення безпеки АЕС та продовження термінів експлуатації енергоблоків. «Ми ж в Україні живемо, знайдуться охочі відщипнути. Закон про закупівлі у нас не зовсім досконалий», − змушений визнати експерт.
Ще минулого року в «Енергоатомі» створено групу за участю фахівців підприємств енергетичного машинобудування України, які сформували базу даних підприємств-виробників по всій номенклатурі основного обладнання для АЕС. Передбачається укладання довгострокових контрактів. Серед них − ВАТ «Турбоатом», НВО ім. Фрунзе, ВАТ «Енергомашспецсталь», ДП «Завод ім. Малишева», ДП «Електроважмаш» − всього близько 40 підприємств по всій Україні, які можуть отримати багатомільйонні контракти.
Але майже щомісяця компанія стикається з різними перешкодами з боку фірм-посередників, які давно закріпилися на цих фінансових потоках. Вони, користуючись недосконалістю антимонопольного законодавства України і відсутністю формалізованих санкцій щодо підприємств країни-агресора чи їх офіційних представництв в Україні, зривають поставки обладнання та комплектуючих, чим гальмують ремонтні процеси.
«Кадровий резерв»
До закінчення термінів, відведених нардепом Капліним у резонансному депутатському запиті − минулої п'ятниці − в ЗМІ з'явилася інформація, що можливий кандидат на заміщення Юрія Недашковського на посту президента «Енергоатому» − бізнесмен Станіслав Дямінов. За даними ЗМІ, лобіюють це призначення міністр енергетики Володимир Демчишин та в.о. глави НКРЕКУ Дмитро Вовк. Про Дямінова відомо те, що на початку 1990-х він був співвласником компанії «Станк», яка займалася перепродажем 20% електроенергії, виробленої Запорізькою АЕС.
Це була класична бартерна схема в українській атомній енергетиці, найбільшим гравцем якої вважалася фірма «Брінкфорд» Давида Жванії та Миколи Мартиненка. Ось у чому вона полягала: фірма укладала контракт з атомною станцією на постачання палива − російських ТВЕЛів, забирала електроенергію, постачала її на найбільші промислові підприємства, продукцію цих підприємств продавала на експорт за кордон, на вторговані гроші купувала ТВЕЛи... У цей час неплатежі на енергоринку були просто катастрофічними, всі галузі електроенергетики перебували на межі колапсу.
Схему почав «оптимізувати» ще Павло Лазаренко в 1996 році. Фірма Дямінова, на відміну від «Брінкфорда», не вижила в цій боротьбі, і Дямінову довелося покинути Україну. Сама ж атомна галузь країни розгрібала наслідки такого «бартеру» аж до початку 2000-х, поки повністю не перейшла на прямі контракти з російським виробником палива. Революцію зробила Юлія Тимошенко, тодішній віце-прем'єр в уряді Ющенка, «вольовим рішенням» скасувавши бартерні схеми в електроенергетиці.
«Я особисто був знайомий зі Станіславом Рустемовичем (Дяміновим − Forbes), це комерсант, бізнесмен. Але Станіслав Рустемович ніколи не мав ні технічної освіти, ні справ із виробництвом, ні досвіду роботи на атомних електростанціях. Можливо, його потенціал − участь в якихось робочих групах з приватизації, інших економічних проектах», − каже Григорій Муляр.
Однією з перешкод на шляху Дямінова в крісло глави «Енергоатому» є наказ міністра енергетики від 2013 року, де чітко сказано, що у претендента має бути профільна освіта й не менше 5 років досвіду роботи. А відповідну групу, яка приймала іспити на предмет видачі ліцензії на допуск керівникам експлуатуючих організацій у галузі, очолював Григорій Муляр.
У 2013 році міністр ПЕК Едуард Ставицький змушений був підписати цей наказ, бо такою була рекомендація Всесвітньої асоціації операторів АЕС (ВАО АЕС) після аварії на японській «Фукусімі» 2011 року. Асоціація, куди входять оператори всіх АЕС світу, з’ясувала, що компанію Tecta, яка експлуатувала АЕС «Фукусіма», очолював не професійний атомник, а просто менеджер, котрий не розумів ті процеси, що відбуваються в реакторі.
Якби це був атомник, масштаби катастрофи були б набагато меншими, визнали у ВАО. У зв’язку з чим і видали рекомендацію, що на чолі експлуатаційних організацій мають бути професіонали, які пройшли «повний цикл» профпідготовки, коли працювали на атомних станціях. Ставицький, як і багато інших українських чиновників, підписував подібні рекомендації світових керівних організацій, розраховуючи на лояльність західних структур у майбутньому. Як відомо, потім він «осів» в Ізраїлі.
На жаль, на Чорнобильській АЕС 1986 року була така ж ситуація – головним інженером станції був електрик. Людський чинник додався до проектних і конструктивних дефектів реактора, і чиновник просто не міг зрозуміти наслідків техногенної ситуації, що склалася на 4-му блоці.
Останній рубіж
Після зміни влади в Україні та окупації частини території саме завдяки атомній енергетиці країні вдалося уникнути енергетичного колапсу. У зв’язку з тим, що низка теплоелектростанцій опинилася на не підконтрольній Україні території, а також була зруйнована військовими діями, енергосистема країни втратила частину маневрених потужностей. Ускладнила завдання також неможливість забезпечити доступ до запасів антрацитового вугілля, яке видобувають на шахтах Донбасу. Як писав Forbes, запаси вугілля на складах теплових електростанцій України в період із 18 до 25 травня збільшилися на 6,3% – до 940,76 тис. тонн. Але водночас наявного обсягу вугілля недостатньо для стабільної роботи енергосистеми.
Якщо ж масована кампанія проти «Енергоатому» досягне своєї мети, це відкриє реальні можливості для ринкового перекосу в бік теплогенерації в особі компанії ДТЕК. Крім того, «вимушеним кроком» стане не тільки відновлення, а і збільшення імпорту електроенергії з Росії – що, власне, і є кінцевою метою «Росатому», опосередковано причетного до нинішнього цькування українських атомників
На цьому тлі зростає навантаження на українських атомників, як і значення цього сектора у збереженні стабільного постачання електроенергії споживачам країни. Так, у серпні 2014 року було знято диспетчерські обмеження на виробництво електроенергії на АЕС, її частка підвищилася в загальному балансі до 55%. У вересні 2014 року – до 60%, а в окремі періоди і дні виробництво сягало 65% від загального балансу. За підсумками січня-квітня 2015 року частка ядерної енергії в середньому склала 53%.
Водночас, борг ДП «Енергоринок» перед атомниками тільки за 3 місяці 2015 року склав майже 3,4 млрд грн, з урахуванням боргів попереднього періоду – 9,7 млрд грн. При цьому три блоки вітчизняних АЕС необхідно відключити для продовження термінів експлуатації. Ідеться про блок № 2 ПУАЕС, термін експлуатації закінчився 12 травня 2015 року; блок № 1 ЗАЕС – грудень 2015 року; блок № 2 ЗАЕС – січень 2016 року. У результаті з енергобалансу практично буде виведено потужність у 3000 МВт, що майже рівноцінно тому дефіциту, який відчула Україна минулої зими й результатом чого стали аварійні відключення споживачів.
За тверезою логікою, це питання має зацікавити і прем’єр-міністра Яценюка – у світлі підготування до наступного опалювального сезону, успішне проходження якого вже зараз викликає безліч побоювань. Якщо ж масована кампанія проти «Енергоатому» досягне своєї мети, це відкриє реальні можливості для ринкового перекосу в бік теплогенерації в особі компанії ДТЕК. Крім того, «вимушеним кроком» стане не тільки відновлення, а і збільшення імпорту електроенергії з Росії – що, власне, і є кінцевою метою «Росатому», опосередковано причетного до нинішнього цькування українських атомників.
За останні 10 років НАЕК «Енергоатом», окрім Юрія Недашковського, очолювали: Андрій Деркач, Віссаріон Кім і Микита Константинов. Відповідно, всі звинувачення, озвучені в запиті Сергія Капліна, можна сміливо адресувати їм усім.
Forbes готовий опублікувати коментарі всіх фахівців, відповідальних за сфери діяльності «Енергоатому», порушені в депутатському запиті.
Інна Коваль
