Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про намір перевести збройні сили країни у стан бойової готовності. Таке рішення зумовлене зростанням глобальних загроз і міжнародної нестабільності.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про намір перевести збройні сили країни у стан бойової готовності. Таке рішення зумовлене зростанням глобальних загроз і міжнародної нестабільності.
Про це повідомляє The Guardian.
Очільник уряду представив три ключові напрями нової оборонної стратегії:
- підготовка армії до бойових дій,
- посилення ролі Великої Британії в НАТО,
- впровадження військових інновацій темпами воєнного часу.
Окремо зазначено, що оборонний бюджет планують збільшити до 3% від ВВП.
У межах стратегії уряд також планує:
- побудувати щонайменше шість заводів із виробництва боєприпасів;
- покращити житлові умови та оснащення для військовослужбовців;
- створити гібридний Королівський флот, що поєднає дрони, кораблі, підводні човни та авіацію;
- забезпечити постачання до 12 ударних підводних човнів у межах партнерства AUKUS з США та Австралією;
- інвестувати 15 млрд фунтів у програму створення суверенних ядерних боєголовок.
Кір Стармер підкреслив, що загрози, з якими стикається світ, є найсерйознішими з часів Холодної війни. Серед них — війна Росії проти України, нові ядерні ризики, кібератаки, а також активність російських сил у повітряному та морському просторі Великої Британії.
Ми переходимо до бойової готовності як головної мети нашої армії. Коли нам безпосередньо загрожують держави з новітніми військовими силами, найефективніший спосіб їх стримування — бути готовими і показати їм, що ми можемо забезпечити мир силою, — заявив прем’єр.
НАТО обговорює нову ціль оборонних витрат
Паралельно з цим союзники по НАТО обговорюють підвищення цільового рівня оборонних витрат до 5% ВВП до 2032 року. Міністри закордонних справ країн Альянсу розглянуть це питання на зустрічі 14–15 травня. Очікується, що нові стандарти буде узгоджено до саміту в Гаазі у червні.
На сьогодні жодна з 32 країн-членів Альянсу не досягла рівня 5%. Найближчою є Польща — 4,1% (планує 4,7% у 2025 році), за нею — США (3,7%) та Естонія (3,4%).
У травні генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував встановити новий орієнтир — 3,5% ВВП на оборону плюс ще 1,5% на кібервійська, мобільність і товари подвійного призначення. За його словами, ціллю саміту в Гаазі є вирівнювання витрат усередині НАТО.
За інформацією з дипломатичних джерел, до розширеної категорії витрат можуть включити й допомогу Україні. Водночас частина країн досі не виконує чинного стандарту в 2% ВВП — зокрема Італія та Іспанія лише нещодавно наблизилися до цієї позначки.
«Таке різке підвищення витрат у стислі строки — це серйозний виклик. Але для багатьох — це єдиний спосіб надіслати Кремлю чіткий сигнал», — зазначив високопоставлений європейський дипломат.
Станом на зараз, США покривають 64% усіх оборонних витрат НАТО. Частка країн Європи та Канади — 36%. У зв’язку з цим також розглядається можливість запровадження постійного механізму перевірки зусиль кожної країни щодо виконання нових зобов’язань.
Окрім фінансових аспектів, союзники обговорюють реформу Альянсу з метою підвищення ефективності та посилення військово-промислового потенціалу.