Біль родин, що чекають на своїх близьких з полону: обміни полоненими через призму людських доль

Обміни полоненими — це не тільки момент радості для тих, хто повернувся додому, але й біль і надія тих, хто продовжує чекати звістку про своїх рідних, що залишаються в полоні.

Обміни полоненими — це не тільки момент радості для тих, хто повернувся додому, але й біль і надія тих, хто продовжує чекати звістку про своїх рідних, що залишаються в полоні.

Про це повідомляє фотограф Костянтин Ліберов, який на своїй сторінці в Instagram поділився емоційними спостереженнями про цей процес.

Люди, що чекають на повернення своїх близьких, приходять на кожну зустріч, тримаючи фотографії в руках, сподіваючись отримати хоч якусь звістку. Серед них — матері, дружини, батьки та діти. Маленькі донечки тримають у руках фотографії своїх татусів, яких вони не бачили вже дуже давно. Вони ростуть без них, чекають і вірять, що колись знову побачать своїх рідних.

Ці зустрічі є свідченням неймовірної стійкості людського духу. Вони нагадують про те, що за кожним обміном полоненими стоять сотні історій, що переповнені болем, вірою і незламною надією.

Нагадуємо, що в російському полоні досі перебувають 66 захисників Чорнобильської атомної електростанції. Ці воїни потрапили в полон ще на початку повномасштабного вторгнення, коли станція стала однією з перших цілей агресора. Попри численні обміни полоненими, їхнє звільнення досі не відбулося.

Обережно! Чутливий контент!

 [GALLERY-1432]

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: