Після початку повномасштабної війни українці стали спати в середньому на 40 хвилин менше. Постійні сирени, нічні тривоги, блекаути та хронічний стрес впливають на фізичне й психічне здоров'я мільйонів людей.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на генерального директора ДУ "Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України" Богдана Божука.
Богдан Божук зазначив, що наслідки повномасштабного вторгнення щодня позначаються на здоров'ї українців. За його словами, дослідження та клінічна практика підтверджують вплив війни як на фізичний, так і на психічний стан людей.
"Сирени, блекаути, хронічний стрес, смерті та руйнування інфраструктури щодня формують те, що можна назвати кумулятивним ударом по здоров'ю нації. Найсильніше цей удар відчуває саме працююче населення", – сказав Богдан Божук.
Фахівець пояснив, що вже через півтора року після початку повномасштабного вторгнення багато людей почали частіше скаржитися на проблеми зі сном і панічні атаки. Нічні тривоги стали окремим фактором, який скоротив середню тривалість сну на 40 хвилин.
Недосипання впливає на увагу, концентрацію та здатність ухвалювати якісні рішення. Для лікарів, водіїв, операторів складного обладнання та інших фахівців це стає питанням не лише здоров'я, а й безпеки.
Хронічний стрес також погіршує перебіг хронічних хвороб. За словами Божука, у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в зонах бойових дій зросла кількість тяжких неконтрольованих кризових станів та аритмій.
У людей із цукровим діабетом другого типу також погіршилися ключові показники захворювання. Найскладніші результати зафіксовані на сході та півночі України.
Окремо фахівці звертають увагу на вплив війни на жінок. У жінок психологічне навантаження частіше є вищим, а симптоми фіксують значно частіше. Також у найбільш постраждалих регіонах жінки повідомляють про порушення менструального циклу, а ускладнення вагітності трапляються вдвічі частіше.
Божук наголосив, що Україні потрібна системна підтримка фізичного й психічного здоров'я населення щонайменше на найближчі 5–10 років. Інакше країна може суттєво втратити трудовий потенціал.
