«Нащадки» законів 16 січня: що нова влада запозичила у режиму Януковича?

16 січня 2014 року Верховна Рада за допомогою голосування руками ледь не перетворила Україну на диктатуру, причому законодавчо закріплену. Лише тиск Майдану й надзвичайна мотивація простих українців завадили тоді втілити злочинні наміри, передбачені пакетом законів, що...

16 січня 2014 року Верховна Рада за допомогою голосування руками ледь не перетворила Україну на диктатуру, причому законодавчо закріплену. Лише тиск Майдану й надзвичайна мотивація простих українців завадили тоді втілити злочинні наміри, передбачені пакетом законів, що отримали назву від дати ухвалення – «закони 16 січня». Однак чи так далеко ми пішли від того, що лякало українців тієї зими найбільше? Так, звичайно, громадянам України більше не забороняють носити маски й шоломи, а також збиратися в автоколони та проводити несанкціоновані зібрання. Проте де в чому нам таки «прикрутили гайки», причому зробила це вже нова, обрана постмайданною Україною, влада.

Зокрема, запрваджено спеціальне кримінальне провадження, слідство за яким може проводитися за відсутності підозрюваного/обвинувачуваного. До того ж, тепер особу можна засудити за її відсутності. Приблизно те ж саме передбачали «закони 16 січня».

За спробу повалення державної влади чи повалення конституційного ладу закони, ухвалені 3 роки тому, передбачали покарання у вигляді 3 років ув’язнення, тепер же за це можуть дати від 3 до 5 років.

Так само в пакеті «законів 16 січня» була норма про автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху. Дещо спрощена порівняно із законами трирічної давнини процедура притягнення народного депутата до відповідальності: раніше це міг зробити виключно генпрокурор, тепер такими повноваженнями наділений ще й в. о. генерального прокурора.

До законів, що так чи інакше звужують свободу людини й громадянина, можна віднести й такі норми, як покарання за осквернення чи руйнування пам’ятників тим, хто боровся проти нацизму в Другій світовій війні, Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму й пропаганду нацистської (неонацистської) ідеології, а також підписання Україною конвенції Ради Європи та УЄФА щодо безпеки на стадіонах.