7 Серпня 2014
1780
Закарпатська область першою в Україні відмовилася від централізованого тепла й повністю перейшла на автономне. Спеціалісти порахували: економія сягне 120 мільйонів кубометрів на рік. Найбільше тішаться самі мешканці: ужгородська родина платитиме за автономне тепло утричі дешевше, ніж за центральне.
Закарпатська область першою в Україні відмовилася від централізованого тепла й повністю перейшла на автономне. Спеціалісти порахували: економія сягне 120 мільйонів кубометрів на рік. Найбільше тішаться самі мешканці: ужгородська родина платитиме за автономне тепло утричі дешевше, ніж за центральне.
Упродовж останніх років з настанням холодів уся Закарпатська область, а особливо її центр, вступав у традиційну «газову кризу». Чи не щороку НАК «Нафтогаз» відмовлявся постачати Ужгороду блакитне паливо через хронічні борги. Тоді починалися «ходіння по муках» керівництва області та міст з протягнутою рукою по всіх владних кабінетах, закладали майно міст і сіл, аби вкотре увійти в опалювальний сезон і вкотре «наробити» боргів. Зрештою закарпатці, які мали гроші, тишком-нишком почали встановлювати у своїх домівках газові автономні котли. Процес почався років з сім тому, тривав він доволі хаотично. Зрештою безконтрольну ситуацію взяла під своє «крило» влада, коштів і зусиль вклали чимало, довелося вирішувати низку проблем, але зрештою результат – ось він: у Закарпатті цієї зими не буде централізованого опалення – область від нього відмовилася й повністю перейшла на автономне та альтернативне.
Ужгород – перша ластівка
Перші «ластівки» відмови від централізованого й встановлення автономного тепла з’явилися саме в обласному центрі Закарпаття місті Ужгороді. Місцеві мешканці почали встановлювати індивідуальні системи обігріву ще в 2005 році. За кілька років ситуація з теплозабезпеченням загалом по Україні, і в Закарпатті зокрема, і в тому числі в Ужгороді набула катастрофічно сумного стану. Тільки по Ужгороду, за даними аудитів, теплові мережі станом на 2010 рік втрачали близько 50 % теплової енергії лише у процесі доставки її до споживачів. Через те ж, що частина споживачів відключилися від центрального опалення, для решти опалення ставало дедалі дорожчим.
«Тому навесні 2011 року Ужгородська міська рада ухвалила рішення змінити застарілу централізовану схему теплопостачання на децентралізовану енерго- та екологоефективну схему теплопостачання міста Ужгорода, - розказав УНІАН міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов. – Прийняли відповідно «Програму будівництва та реконструкції автономних котелень закладів освіти та охорони здоров’я на 2011-2015 роки», згідно з якою у місті встановлено 15 автономних модульних котельних з енергоефективним обладнанням. Загальний бюджет Програми складає 20 млн. 680 тис. грн».
Загалом уже на сьогодні в Ужгороді встановлено 60 локальних автономних котельних, що забезпечують теплом школи й лікарні, заклади культури, спорту тощо.
Уся область – без центрального тепла Те, що цей рік буде першим для Закарпаття незалежним від центрального опалення, підтвердив днями під час брифінгу в Закарпатті начальник управління житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА Василь Романець. Він розповів, що фактично за літо 2012 року весь житловий фонд та об’єкти бюджетної сфери Закарпаття, які ще не мали автономного опалення, встигли перевести на індивідуальне. Чиновник каже, наразі без «автономок» по всій області залишається лише 1300 помешкань.
Загалом, зі слів комунальника, проект виявився вдалим, бо дозволяє говорити про економію енергоносіїв: за підрахунками фінансистів, переведення області з централізованого теплопостачання на автономні системи опалення дало суттєву економію. «За попередніми підрахунками, завдяки переходу на автономні системи обігріву Закарпаття зможе щорічно економити споживання природного газу усіма категоріями споживачів в обсязі близько 120 млн кубометрів», – уточнив Романець.
За словами чиновника, на втілення програми протягом 2010-2011 років залучили півмільйона державних коштів, більше 4 млн грн з облбюджету, з міських бюджетів та власних грошей підприємств – понад 30 мільйонів.
Своя кишеня
Зі слів керівництва області, насамперед користь від впровадження проекту відчули самі мешканці Закарпаття – фактичні витрати населення на опалення своїх помешкань зменшилися в середньому у 3,5 рази.
«У першу чергу результат – це коли людина платить і за тепло, і за гарячу воду – і однозначно вона отримує їх. Бо раніше людям приходили величезні рахунки від підприємств теплокомуненерго, вони їх оплачували, але це не означало, що всі користувалися цими послугами. Система теплокомуненерго в Закарпатті, як і загалом по Україні, була застарілою, відамортизованою, зношеною, - розповідає голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида. – Тому було прийняте рішення переходу від центрального на автономне опалення. Це дало реальні та якісні послуги. Але, попри це, ми говоримо ще й про велику економію коштів».
Василь Романець уточнює конкретні цифри економії для мешканців Закарпаття: «Якби нині в Ужгороді було центральне тепло, то людям доводилося б платити за обігрів 1 кв. метра житла 9,17 грн. Двокімнатна квартира площею десь в 50 квадратів «влітала» б гривень в 450. А це ще без гарячої води. Нині ж за обігрів й гарячу воду за допомогою автономки за ту ж таки квартиру треба платити гривень 150».
Певна річ, з відмовою від центрального й переходом на індивідуальне тепло почали виникати й проблеми. Перша з них – що робити тим, хто не має грошей, щоб встановити собі дома автономну систему обігріву? Задоволення ж не з дешевих – 1,2-2 тис. дол. США. автономна система обігріву
Тому міській владі довелось дотувати з бюджету встановлення електричного обігріву малозабезпеченим. Чому не газового – пояснив мер Ужгорода Віктор Погорєлов: «Після відповідних розрахунків ми з'ясували, що для встановлення у кожне помешкання газового котла треба близько 20 000 гривень. Натомість, проконсультувавшись із енергетиками, вирішили, що доречніше буде встановити електричне опалення. Технічні умови дозволяють забезпечити ним кілька квартир у будинку і, звичайно, це неабияка економія коштів. Вартість встановлення у 2 кімнатах помешкання (саме стільки ми готові забезпечити) – 4000 гривень».
Відтак, уже два роки у помешкання малозабезпечених родин (якими подаються до міськвиконкомів документи, що підтверджують важкий фінансовий стан) встановлюють автономні системи за фінансування з обласного бюджету. Таку ж роботу, до речі, ведуть по всіх райцентрах області.
Чи витримають мережі?
Водночас із проблемою встановлення індивідуальних систем обігріву малозабезпечених родин у Закарпатті постало ще одне суттєве питання – чи витримають додаткове навантаження газові й електричні мережі? Як з’ясувалося уже тоді, коли сотні родин отримали дозволи на від’єднання від центрального опалення й встановили в своїх помешканнях автономні системи обігріву, у більшості багатоквартирних будинків діаметр труб не відповідав передбаченому для роботи газових котлів тиску. Тоді «Закарпатгаз» самостійно розпочав заміну цих газопроводів, роботи тривають і досі.
Перехід на «автономки» додав роботи й енергетикам. Перед минулою зимою вже виникало певне хвилювання: чи витримають додаткове навантаження електромережі? Генеральний директор ПАТ «Закарпаттяобленерго» Василь Ковач розповів, що справді, з початком відмови від централізованого опалення проблеми виникали, тому, в минулому році по всій Закарпатській області були проведені серйозні роботи щодо модернізації мереж. В тому числі в Ужгороді побудували нову підстанцію 110 кВ потужністю 10 мегават «Ужгород-6». Роботи, зі слів головного енергетика Закарпаття, тривають і досі. «Сподіваюся, що за рік-два ситуація повністю стабілізується», – каже Ковач.
Самоокупний проект
Для багатьох державних закладів перехід на автономне опалення став досить вигідним проектом. Як розповів УНІАН голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида, для закладів соціального захисту, медицини, освіти, культури, є багато прикладів, коли проект по конкретному об’єкту, який відмовився від централізованого й перейшов на автономні системи опалення, окуповується за 2,5-3,5 роки за рахунок економії на рахунках комунальні послуги.
«У той же час усі зекономлені кошти залишаються закладові чи загалом галузі. Наприклад, зекономлене в медицині витрачають на капітальні ремонти, на закупівлю медикаментів, і, виходячи з цього, ми можемо говорити про серйозний позитив», - говорить Ледида.
Наталія Петерварі