Навіть коли нам здається, що ми одночасно виконуємо кілька задач, мозок обробляє їх по черзі.
Навіть коли нам здається, що ми одночасно виконуємо кілька задач, мозок обробляє їх по черзі.
Відчуття, особливо загострене зараз, що ми змушені встигати все і одразу — це тільки наша ілюзія.
Ми з вами проживаємо досвід, який розсіяв багато ілюзій щодо того, що насправді важливо, хто насправді друг, що таке справжній успіх, в чому цінність життя і безліч інших.
Сьогодні для бійців офісного фронту підготувала шпаргалку, яка допоможе позбутися ілюзії про те, що багатозадачність — це про те, щоб встигати швидше, досягати більшого, ставати кращими.
Якщо коротко, то повільно + зосереджено = багато і якісно. А от швидко + багато = мало і неякісно. Причому і на роботі, і в житті.
Як багатозадачність шкодить мозку
— Вважаєте себе мультитаскером?
— Думаєте, що чим більше робите задач одночасно, тим більше встигаєте?
— Вірите, що можете виконувати кілька задач одночасно однаково якісно?
Якщо у вас хоча б одне «так», у нас з вами є проблема… Мозок не багатозадачний.
Навіть коли нам здається, що ми одночасно виконуємо кілька задач, мозок обробляє їх по черзі. Більш того, чим більше справ ми намагаємось одночасно робити, тим частіше і швидше мозок перемикається між усіма задачами. Відповідно, тим більше ми робимо помилок. Тим менш ми ефективні і тим швидше втомлюємось.
П’ять причин відмовитися від багатозадачності
1. «Граючись» в багатозадачність, ви починаєте все частіше і більше помилятися.
Збільшення кількості помилок є логічним наслідком відсутності концентрації в умовах багатозадачності. Коли ми робимо кілька речей одночасно, наш розум постійно перемикається між ними, тому цілком природно, що помилки множаться.
Перехресне мислення та перемикання між завданнями призводить до того, що ми помилково використовуємо для виконання завдання А дії, які мали б бути для виконання завдання В.
2. Постійне намагання спробувати встигнути все може провокувати тривогу.
Відчуття тривоги постійно переслідує людей, які весь час намагаються розподілити свою увагу. Негативні наслідки такого режиму роботи не тільки фізичні та психічні, але й фізіологічні. Багатозначність збільшує вироблення нашим мозком кортизолу, гормону, який викликає почуття стресу.
Легка тривога повільно наростає через достатній рівень стресу та розумової втоми, що призводить до надмірної стимуляції мозку та «короткого замикання».
3. Регулярні переключення уваги між завданнями знижують рівень інтелекту.
Раптове переривання одного завдання, щоб зосередитися на іншому, впливає на короткочасну пам’ять. Оскільки ви не повністю зосереджені, ви швидко забуваєте деталі кожного із завдань.
Дослідження доводять, що мультитаскери можуть втрачати до 10 пунктів IQ у режимі багатозадачності. Для порівняння, ті, хто курить марихуану перед виконанням тих же завдань, втрачають 4 пункти IQ.
4. Багатозначність шкодить креативності та здатності мислити творчо.
Оскільки для багатозадачності мозок використовує короткочасну оперативну пам’ять, це позбавляє нас здатності творчо мислити, працюючи над проблемами, вирішення яких потребує нестандартних рішень.
Чи знаете ви, що тим, хто вважає, що добре справляється з багатозадачністю, важче мріяти та отримувати інсайти?
5. Ви можете страждати на сліпоту неуваги.
Люди, які зайняті двома справами одночасно, не бачать очевидних речей навколо.
Університет Вашингтона провів експеримент, під час якого 75% студентів, які проходячи через кампус розмовляли чи надсилали текстові повідомлення, не помітили клоуна, який катався перед ними на велосипеді…
Багатозадачність — вбивця уваги.
Три кроки до однозадачності
Перший крок: усвідомити, що ефективність і якість роботи та життя не залежать від кількості того, що ви встигаєте. Ба більше, все встигнути неможливо. І не потрібно. Ваша задача — навчитись вибирати важливе вчасно. Ваш виклик у тому, щоб навчитись відмовлятись від неважливого назавжди.
Другий крок: контролюйте, щоб на вашому робочому місці не було відволікаючих факторів. На робочому моніторі мінімізуйте кількість відкритих вкладок. На телефоні приберіть всі неважливі звукові сповіщення. Під час зустрічі пробуйте взагалі не мати при собі телефон.
Третій крок: кожному завданню окремий конкретний час. Почніть з планування. До прикладу, перерва між завданнями теж має бути запланована. Наступна зустріч не може починатися за хвилину після завершення попередньої. Треба запланувати час передихнути, випити води і банально сходити до вбиральні.
Коли плануєте, скільки часу потрібно для виконання завдання, будьте реалістами, а не оптимістами.
