Захід "Чорнобиль: біль пам'яті", що відбувся 25 квітня, у Загальноміському бібіліотечно-інфомаційному центрі, і був присвячена 37-й річниці аварії на ЧАЕС, викликав багато ностальгічних емоцій у присутніх. Під час зустрічі було багато спогадів про Чорнобильську АЕС, ліквідацію наслідків аварії, героїчних людей, які боролись зі страшною стихією, не шкодуючи життя, спогади про молоде і перспективне місто Прип'ять, його мешканців та евакуацію після катастрофи, багато щемних і незабутніх історій. Анатолій Касьянович Сухецький надихнувся спогадами і написав вірш-звернення до тих, кого тепер називають "чорнобильці". Під час заходу Анатолій Касьянович був в числі головних спікерів проєкту "Історії Славутича..." (Славутич - це МИ!)
Захід "Чорнобиль: біль пам'яті", що відбувся 25 квітня, у Загальноміському бібіліотечно-інфомаційному центрі, і був присвячена 37-й річниці аварії на ЧАЕС, викликав багато ностальгічних емоцій у присутніх. Під час зустрічі було багато спогадів про Чорнобильську АЕС, ліквідацію наслідків аварії, героїчних людей, які боролись зі страшною стихією, не шкодуючи життя, спогади про молоде і перспективне місто Прип'ять, його мешканців та евакуацію після катастрофи, багато щемних і незабутніх історій. Анатолій Касьянович Сухецький надихнувся спогадами і написав вірш-звернення до тих, кого тепер називають "чорнобильці". Під час заходу Анатолій Касьянович був в числі головних спікерів проєкту "Історії Славутича..." (Славутич - це МИ!)
ДРУЗЬЯ, КОЛЛЕГИ, ЗЕМЛЯКИ!
Я рад, что снова мы встречаемся
Преодолев болезни, лень.
И вместе легче вспоминается
Нам тот суровый и трагичный день.
Прошло немало дней и лет от той поры,
Когда оставили мы в Припяти квартиры и дворы,
Все на АЭС, страну спасать,
Задания любые выполнять,
Чтобы аварию ту страшную остановить,
В работу блоки снова запустить.
Мы помним все: и лагерь пионерский,
И плачь мужчин, совсем не детский,
Когда друзей мы хоронили,
Как в тесных коридорах на полу мы жили.
«Свинобусов» жару мы тоже не забыли.
Но главное – энергоблоки с помощью страны пустили!
Тогда мы знали, как нужны и как важны
Усилия всех нас для мира и страны!
И мы тогда здоровья, жизни не жалели.
И все, что нужно сделать, в срок успели.
Тогда нам было чем гордиться.
На всех АЭС встречали мы знакомых лица.
Но тут нам государство поменяли,
И мы не нужными вдруг стали.
О тех, кто жизнь, здоровье отдал, стали забывать,
О долге государства нам чиновники не стали вспоминать!
Друзья, я призываю Вас
Напомнить живущим всем о тех, кого уж нет средь нас,
Чтоб подвиг их забытым не был!!!
Живым же помогать, насколько хватит сил.
А.К.СУХЕЦЬКИЙ, ОЯБ
Славутич – 2023 г.
Фото: Вадим ІВКІН
Читайте також :"Чорнобиль - біль пам'яті": зустріч з учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС (фоторепортаж, відео)