За час повномасштабної війни українська сфера телекому зіткнулася з викликами такого масштабу, які не проходила жодна країна світу.
За час повномасштабної війни українська сфера телекому зіткнулася з викликами такого масштабу, які не проходила жодна країна світу.
Блекаути, ракети, окуповані території. Росія знищила чверть усіх інтернет-мереж, пошкодила чи повністю зруйнувала понад 4 тисячі базових станцій мобільних операторів.
Протягом останніх 1,5 року ми шукали можливості, як оперативно розв’язати ці проблеми. З одного боку, оптимізувати роботу операторів, з іншого — швидко повернути зв’язок українцям. За підтримки партнерів забезпечили Україну понад 42 тисячами Старлінків. Прибрали бюрократію з процесу отримання землі для базових станцій. Відтепер на оформлення потрібно 6 місяців, замість 12, а після ухвалення законопроєкту про спрощення землевідводу — 1−3 місяці.
Паралельно йшла робота над подальшими змінами законодавства у сфері телекому. Щоб після перемоги покращити якість зв’язку для українців та розв’язати проблеми з покриттям, які мали ще до початку війни.
Зараз розроблено законопроєкт, що передбачає три інструменти для контролю та підтримання якості: національний роумінг, відгуки про зв’язок у форматі спід-тестів, моніторинг швидкості мобільного інтернету. Вони допоможуть розв’язати проблеми з так званими сірими плямами в покритті, коли звʼязок погано працює в дорозі або у віддалених селах.
Нацроумінг назавжди
З перших місяців повномасштабної війни в Україні працює національний роумінг. Так, люди, що втратили зв’язок від свого оператора, можуть швидко перемикатися на мережу будь-якого іншого. Наприклад, якщо зруйновано базову станцію Vodafone, то завдяки роумінгу українці підключаються до Kyivstar або lifecell. І навпаки. Достатньо кількох кліків у смартфоні, а раніше довелося б купувати й поповнювати кілька sim-карток.
Офіційно нацроумінг працюватиме до нашої перемоги. Далі — за договорами між мобільними операторами в деяких населених пунктах. Проте команда Мінцифри працює над тим, щоб роумінг залишався і після закінчення війни.
Втілити це дозволять зміни в законодавстві. Всі українці завжди будуть на зв’язку та зможуть користуватися 4G навіть у невеликих селах, де проживає до 2000 осіб і є покриття навіть від одного з трьох операторів. Кожен матиме стабільний і якісний зв’язок, незважаючи на наявність покриття вибраного оператора. Крім цього, це допоможе швидше повернути всім зв’язок після деокупації та під час відбудови мереж.
Спід-тести для збору фідбеку про якість зв’язку
В Україні понад 35 тисяч базових станцій, які надають людям зв’язок. Радіус їх дії обмежений, тому виникають так звані сірі плями. Це місця, де погано працює зв’язок та виникають перебої з інтернетом. Найчастіше це автошляхи, ліси, віддалені села.
Телеком-регулятор, Національна комісія, що регулює електронні комунікації (НКЕК), постійно перевіряє покриття мобільним зв’язком. Але для того, щоб об'їхати всю країну та провести перевірку зі спецобладнанням, необхідно кілька років. Зекономити час і точково знайти проблемні локації можуть допомогти відгуки абонентів.
Зараз дати зворотний зв’язок можна лише у форматі офіційного звернення до телеком-регулятора. У ньому потрібно обґрунтувати, як саме оператор порушує законодавство чи права споживачів. Далі держорган аналізує кількість скарг, і якщо їх багато — може провести позапланову перевірку й скласти припис оператору. Для користувачів це зайва витрата часу.
Ми хочемо прибрати бюрократію з цього процесу. Щоб кожен міг дати швидку реакцію, зробити спід-тести і без додаткових дій повідомити про проблеми зі зв’язком. Це буде законною підставою позапланово перевірити покриття й стимулювати операторів його покращити. На основі таких даних регулятор та оператори зможуть виявляти й розв’язувати проблеми, пов’язані зі швидкістю інтернету та наявністю зв’язку. Крім того, це зекономить державі десятки мільйонів гривень. Адже перевірки мобільного покриття зі спецобладнанням коштують дорого та потребують великої кількості ресурсів. Зокрема, обладнання, палива тощо.
Моніторинг швидкості мобільного інтернету
Відповідно до програми діяльності уряду середня швидкість мобільного інтернету в Україні має бути щонайменше 2 Мбіт/сек. Цього мінімально достатньо, щоб підключитися в Zoom на робочу зустріч, вийти на онлайн-уроки чи опублікувати відео в соцмережі. Така швидкість повинна бути в усіх населених пунктах та на дорогах, де є мобільний звʼязок. У містах фактичний показник значно вищий, а от у деяких селах — навпаки, нижчий.
Швидкість — один із показників, який оператори використовують як конкурентну перевагу. Проте офіційно це не закріплено як показник якості зв’язку. Тож ніяк не моніториться, а даних про конкретні локації, де швидкість потрібно підвищити, у регулятора не так багато.
Крім того, зараз, щоб виміряти швидкість зв’язку чи інтернету, спеціалісти їздять населеними пунктами та автошляхами і роблять тестові дзвінки та підключення до мережі. Але щоб об'їхати із замірами всю країну, треба роки.
Після внесення змін до законодавства жителі таких населених пунктів самі зможуть моніторити швидкість інтернету замість того, щоб чекати на перевірки спеціалістів. Вони зможуть проводити спід-тести та за допомогою смартфона в кілька кліків надсилати результати регулятору. Це дозволить держоргану оперативно реагувати на проблеми та впливати на їх розв’язання. Крім того, швидкість мобільного інтернету офіційно стане одним з показників якості зв’язку.
Завдяки цьому держава зможе ефективно перевіряти, чи дійсно всюди достатня швидкість завантаження, і стимулювати операторів покращувати її. Щоб як у містах, так і в селах швидкість інтернету дозволяла комфортно користуватися месенджерами, спілкуватися по відеозв'язку чи обмінюватися файлами зі смартфона.
Наступний крок — читання законопроєкту № 9463 в парламенті. Якщо законопроєкт підтримають, спід-тести та моніторинг швидкості будуть обов’язковими для операторів. А з наступного року нацроумінг буде доступний у селах по всій Україні.
Фото з доступних джерел
