Святкування зимових свят розпочинається родинним Святвечером та закінчується 17 січня. Ці свята багаті на свою обрядовість та традиційність. До сих пір українці шанують традиції зимових святкввань, та намагаються дотримуватися їх...
Святкування зимових свят розпочинається родинним Святвечером та закінчується 17 січня. Ці свята багаті на свою
обрядовість та традиційність. До сих пір українці шанують традиції зимових святкввань, та намагаються дотримуватися їх.
Святки тривають майже пів січня. Зазвичай розпочинають їх за великим сімейним
столом, коли святкують Новий рік. Далі 6 січня і аж до 17. Після цих свят наступало Хрещення. В цей період
святкувань родини готували трацидійну їжу, а ввечері залишали трохи їжі для душ померлих пердків.
Обряди дійшли і до нашого часу: на Святки колядували, ходили з вертепом, засівали приміщення зерном (задля
чудового урожаю), піснями проводжали Старий рік та запрошували Новий, ходили "полазники", щоб принести в дім
добро і багатство. Також в період святкування гадали, ворожили та влаштовували оглядини наречених.
6 січня - Святий вечір.
До цього свята починали готуватися зарання. Важливою була підготовка до обрядів - з пори жнив люди зберігали
обжинкового Дідуха та відбирали пахуче сіно. У цей день для господарів було важливо прибирати в домі. Вважали,
що у святий вечір повинно бути все чисто та як треба. І старі, і малі розуміли, що потрібно вдягти гідний наряд,
бо святий вечір. Господарочки старалися купувати новий посуд, аби подати гостям у нових горшечках.
На святий вечір прийнято подавати традиційну українську їжу: прісна кутя з медом та маком, прісний борщ,
голубці, пиріжки з маком, капустою чи картоплею, смажена риба чи холодець з м'яса чи риби, тушкована
капуста, квасолю варену подавали, узвар та хрін. Кажуть, що у цей вечір всі члени родини повинні бути дома, бо
якщо десь заночуєш, то і будеш весь рік не вдома. Звідси і пішла фраза "Як Новий рік зустрінеш, так його і
проведеш". Не можна сваритися у святий вечір, а навпаки потрібно прощати недругам та миритися. Кажуть, якщо
посваришся в святий вечір, то весь рік і будуть сварки в хаті та поза хатою. Якщо на святий вечір не прийшов
хтось з родини, або знали, що вже немає тієї людини, то згадували теплим словом.
Діти зазвичай новили вечерю своїм рідним. Прийнято під вишиту хустинку покрасти на талірку трохи куті та булку з
маком, та піти привітати хрещених батьків або дідуся з бабусею. Казали, якщо в дім 6 січня завітає, то щастя буде цілий рік.
7 січня - Різдво Христове.
Велике свято для християн - Народження Ісуса Христа. Вранці люди йшли, щоб віддати шану народженому
Христові. Потім родини так само збиралися за дружнім сімейним обідним столом, але їжа вже була не пісна. На стіл
клали: сало, капченості різні, ковбаси, тобто те, що було заборонено під час посту.
В гості у цей день прийнято в українців ходити після обіду. Зазвичай діти, які вже живуть зі своїми сім'ями
йшли до своїх батьків. Під вечір хлопці йшли колядувати. Збиралися великими компаніями та йшли до знайомих
чи по хатах, співали пісні - бажали господарям добра та злагоди, за що колядників потім пригощали. Дівчата за
давніми віруванніми не колядували та у обрядових виставах участі не брали, тому що за традиціями у Різдво
Христове першим в хату повинен зайти чоловік.
13 січня - Щедрий Вечір та свято Меланки.
У цей день прийнято проводжати Старий рік: люди накривають вечерю на всю родину, але не пісну, тому що
не даремно Щедрий Вечір - вечеря має бути щедрою. Накривали на стіл: ковбаси, холодець ставили, кутю доїдали.
У цей день хлопці та дівчата ходили щедрувати під хати. За традиціями потрібно водити за собою козу, але парубки
вибирали з компанії одного хлопця, вдягали на нього кожух навиворіт (вовною догори), чіпляли рога та хвіст
ззаду. Брали з собою ще Меланку. Вибирали одного хлопця вдягали його в жіночий обаз, це і була Меланка, а
супроводжували її друзі, які перевдягалися в ведмідя, дівчат, козу. Ходили хлопці компаніями та жартували.
А дівчата вибирали одну подругу, вдягали як наречену, а іншу у нареченого, це були Василь та Меланка. А інші
дівчата гарно вдягалися та були як дружками і ходили по вулицям.
Британ Дар'я
