Чернігівець Володимир провів 679 днів у російському полоні, починаючи з 24 лютого 2022 року, під час охорони Чорнобильської АЕС разом із своїми побратимами-нацгвардійцями.
Повернувшись до України 3 січня 2024 року під час обміну полоненими, він зараз проходить реабілітацію.
Володимир розповів про своє перебування в російському полоні та поділився планами на майбутнє у інтерв'ю для Суспільного.
Особисті дані Володимир вирішив не розголошувати.
Володимир потрапив у полон 24 лютого 2022 року, коли він разом із своїми побратимами-нацгвардійцями брав участь у захисті Чорнобильської АЕС. Його вивезли в полон через Білорусь на Брянщину, де він пробув у СІЗО понад рік.
"Ми якраз були на Київському напрямку, тобто на Чорнобильській АЕС. Десь у другій половині дня нас вже взяли в полон. Відтоді і до 3 січня 2024 року я перебував уже в неволі".
Росіяни доставили полонених у різні місця, а Володимир опинився в СІЗО у місті Новозибків на Брянщині. Там він пробув понад рік, після чого його перевезли до Тульської області в колонію, де він провів вже вісім місяців.
"Росіяни знущалися по-різному. Загалом це була моральна давка. Були і засоби фізичного впливу, особливо перший час. І шокери були, і ремені були… В камерах у СІЗО нас було 10 чоловік, в колонії нас було вже — 22. Така камера була розрахована лише на 12 людей. Кожного місяця до нас заїжджали нові наглядачі. Були і відморозки рідкісні, а були і нормальні. Деякі казали, що вони з Харківської області, Дніпропетровської, деякі були навіть із Запорізької області. Було таке, що казали: «Хлопці тримайтеся. Ми бачимо, що це фарс такий, але нічого не можемо поробити». Але були і такі, які вважали, що Україна, то не Україна, що її придумала Росія. Казали: «От ми захопимо Україну. Будете руськими» або «Вы уже все русские». Ще фанатики казали, що: «Підемо на Польщу» і таке було…"
Володимир зазначив, що інформацію, яку отримував, важко було сприймати серйозно, оскільки вона була провокуючою. "Для мене 22 місяці в полоні було, начебто, такий собі анабіоз. Мене тримала лише та думка, що мене чекають вдома", - поділився нацгвардієць.
Інформаційна ізоляція також була складною частиною перебування у полоні.
"Коли я був ще у Брянську, то нам давали раз на тиждень або раз на двадцять днів дивитися телевізор. Вже з вересня телевізора не було, а була повна інформаційна ізоляція. Ми не знали що, де, як, коли. До грудня 2023 року я не знав, що взагалі відбувається", - розповів Володимир.
Обмін нацгвардійців відбувся 3 січня 2024 року. Володимира разом із побратимом підняли вночі та посадили в автозак. Він розповідає, що спочатку вони не були впевнені, чи це обмін, або їх відправляють в іншу колонію. Але коли їх привезли в аеропорт і завели в літак, він зрозумів, що це все-таки обмін.
"Коли вийшов і мені сказали: «Вітаємо вдома!», в мене начебто гора з плечей впала. І відразу відчуття блаженства було і пропала втома. Дуже велика радість була", - зізнався нацгвардієць.
Щодо майбутнього, Володимир має плани повернутися до звичайного життя.
"В першу чергу хочеться потрапити поскоріше додому та відчути спокійне життя. Одружитися, мати сім'ю, дитину. Попереду нове життя. Але зараз реабілітація і скільки вона буде, поки невідомо", - додав нацгвардієць.
У результаті цього обміну з російського полону було звільнено 230 українських воїнів, серед яких 5 нацгвардійців ЧАЕС.
Памятаємо, що 103 захисника ЧАЕС все ще залишились у полоні!
Ми віримо у силу дипломатії та гуманітарних зусиль, спрямованих на звільнення всіх утримуваних в полоні військовослужбовців та повернення їх до родин та близьких.
Фото: Доступні джерела
