Біографія наймолодшого міста в Україні розпочалася 37 років тому. Воно мало вирости на Дніпрі. Однак так сталося, що нове місто-супутник Чорнобильської АЕС розкинулося не біля річки, а посеред соснового лісу, за
Місто спроєктували в рекордно короткий термін – два місяці, замість належних за нормативами двох років. До проєктування було залучено низку фахівців під керівництвом заслуженого архітектора України Федора Боровика. Головна будівельна ідея архітекторів – максимально зберегти навколишню природу, використати ліс для озеленення міста, і створити найкомфортніші умови для відпочинку енергетиків. Особливість містобудівної концепції – ансамбль із житлових кварталів, які зводитимуть будівельники з восьми республік.
Фото: з архіву музею міста Славутича і Чорнобильської АЕС
Заклади культурно-побутового обслуговування, міські установи, магазини зосереджено в центрі міста. Пішохідний та автомобільний рух намічено розділити, пріоритет – пішоходам. Промислово-комунальну зону винесено за межі житлових кварталів.
Нове місто розраховане на проживання двадцяти тисяч мешканців, з перспективою розвитку до тридцяти тисяч. Генеральний план міста передбачає різні типи житла: багатоповерхові будівлі в центрі, а по периметру міста – оригінальні котеджі з присадибними ділянками. Для мешканців кожного кварталу в радіусі 300-
Фото: з архіву музею міста Славутича і Чорнобильської АЕС
Особлива увага – стилю забудови. Кожна республіка надала свій, найкращий на той час, проєкт будівництва житлового кварталу. Використовується національний колорит республік, представники яких беруть участь у будівництві. Словом, було передбачено все, щоб нове місто стало компактним, зручним, затишним і красивим.
На початку січня 1987 року працівники Чернігівського лісгоспу приступили до вирубування лісу під майбутнє місто. А вже наприкінці січня українські будівельники заклали перший куб бетону під фундамент житлового будинку. Будівничі з кожної республіки привезли свої будівельні матеріали й устаткування. Будівництво велося вахтовим методом, без утрати дорогоцінного робочого часу. Кількість будівельників збільшувалася з кожним днем, а обриси нового міста змінювалися майже щогодини.
Фото: з архіву музею міста Славутича і Чорнобильської АЕС
Оголошено конкурс на найкращу назву міста енергетиків. Із трьох запропонованих варіантів – Славутич, Сонячне та Сонцеград – було обрано поетичне найменування Славутич. 19 лютого 1987 року місто Славутич офіційно отримало свою назву, а також перейшло в підпорядкування Київській обласній раді.
Фото: з архіву музею міста Славутича і Чорнобильської АЕС
Фото: з архіву музею міста Славутича і Чорнобильської АЕС
