Галину Синельщикову добре знають у Славутичі як гарного фахівця-медика. У 2006 році вона приїхала до нашого міста з Баку, де тривалий час працювала в найкращому медичному закладі столиці Азербайджану. Відтоді у Славутицькій міській лікарні Галина також працює на посаді лікаря-анестезіолога.
У 2006 році вона приїхала до нашого міста з Баку, де тривалий час працювала в найкращому медичному закладі столиці Азербайджану.
Відтоді у Славутицькій міській лікарні Галина також працює на посаді лікаря-анестезіолога. На її рахунку багато врятованих життів, вдячних пацієнтів і колег, які щиро поважають і шанують. Але, окрім відповідальної роботи, де на кону завжди стояло людське життя, на її життєвому шляху було багато великих випробувань.
Ще з дитинства Галина намагалася усіх лікувати і надавати допомогу. Напевно, це і визначило її майбутню професію. І вже пізніше, в той час, коли її батьки захворіли і потребували медичного догляду, успішна лікарка без роздумів залишає рідне місто, улюблену роботу, дружній колектив колег, друзів, кар’єру, звичне розмірене життя, і приїжджає до Славутича, де чекають на її допомогу найрідніші люди.
Галина Юріївна влаштовується на роботу до Славутицької лікарні, але на її тендітні жіночі плечі також лягає догляд за хворими батьками, які тривалий час були прикутими до ліжка, та стареньким свекром. Потім хвороба спіткала і її чоловіка, яким Галина також ретельно опікувалася.
Виснажливий спосіб життя і нестримне бажання допомагати всім, зморив і саму добродійку. Близько року Галина терпіла біль і не наважувалася на операцію. Вона зізнається, що їй було просто страшно опинитися на операційному столі, а потім якийсь час відчувати себе безпорадною.
«Я лікар-анестезіолог. Працюю в Славутицькій лікарні. Я потребувала заміни кульшового суглобу, однак дуже боялася оперуватись у будь-якій клініці. Але мої колеги змогли переконати мене зробити операцію у нашій лікарні. Операція пройшла успішно, зараз я проходжу тут реабілітацію», - розповідає Галина Синельщикова.
Читайте також: У Славутичі проводять складні операції на суглобах
З першого дня після операційного втручання жінка самотужки намагалася встати, а наступного дня почала займатися з лікарем-реабілітологом. Практично відразу почала ходити.
Важко уявити, щоб Галина Юріївна слухняно лежала на ліжку і достеменно виконувала настанови лікарів. Їй завжди треба кудись бігти, щось робити, одночасно бути в кількох місцях. Така вже вдача.
«Я намагаюся швидко ходити, щоб не кульгати, щоб не встигнути відчути біль», - жартує жінка.
Вона каже, що вже через 5 тижнів після операції повернулась до роботи і звичного ритму життя.
Сьогодні минає вже четвертий місяць після проведеної операції із заміни суглобу. Але Галина, як лікар знає, що післяопераційний процес не швидкий, зараз він триває так, як і має бути.
«Хочу звернутися зі словами вдячності до своїх колег за надану мені кваліфіковану допомогу. Дуже добре, що у нашому місті з’явилася молода команда талановитих лікарів і реабілітологів – Георгій Олександрович Ловигін, Денис Васильович Геращенко, Степан Михайлович Куцик, Ярослав Володимирович Слушний, Сергій Вікторович Руденко (у тому числі представники середнього та молодшого медичного персоналу), саме тому запрошую всіх, хто потребує допомоги, не боятися і не вагатися, а звертатися до Славутицької міської лікарні. Ми із задоволенням допоможемо вирішити ваші проблеми», - закликає Галина Синельщикова.
Працюючи у команді фахівців, перевіривши їхній професіоналізм, ставши також і пацієнтом своєї лікарні, Галина впевнена, що славутицьким медикам варто довіряти і за потреби саме до них звертатися за допомогою. Адже вона сама довірилась цим лікарям, про що жодного разу не пошкодувала.