Учні шкіл Славутича змушені проводити додатковий час в укриттях через специфічне територіальне розташування міста. Хоча Славутич географічно знаходиться на території Чернігівської області, адміністративно він підпорядковується Київській області. Це означає, що сигнал повітряної тривоги лунає для двох областей одночасно. І діти реагують на тривоги як по Чернігівській, так і по Київській області, що значно ускладнює їхнє шкільне життя.
Чому це проблема?
Навіть якщо небезпека стосується лише Київської області, учні Славутича все одно змушені спускатися до укриттів за цим сигналом, хоча географічно перебувають у Чернігівській області. Така ситуація виникає через подвійне адміністративне підпорядкування міста. Нещодавно, ми писали, про те, що міський голова Юрій Фомічев уже подав запит до обласної адміністрації з проханням переглянути систему подачі сигналу повітряної небезпеки для Славутича.
"Нас почули та зрозуміли. Не завжди люди встигають згадати про нашу міську особливість. Чекаємо на рішення," — писав мер міста у своєму Telegram-каналі.
Тож не дивно, що славутичани цікавляться, коли ж це рішення буде розглянуте. Редакція "Славутич-інфо" звернулася до міського голови, щоб дізнатись більше про цю ситуацію та чи є вже якісь зрушення. Ось що він відповів:
"По тривозі — складно. Схоже, доведеться вносити зміни в постанову КМУ, і це займе час. Але працюємо над цим," — прокоментував Юрій Фомічев для "Славутич-інфо".
Згідно з чинним законодавством, обласна адміністрація має 30 днів на розгляд запиту та винесення рішення. Оскільки запит був поданий майже три тижні тому, рішення очікується вже зовсім скоро.
Скільки ЗАЙВОГО часу діти провели в укриттях?
Редакція "Славутич-інфо" вирішила підрахувати, скільки зайвого часу наші діти провели у підвалах через адміністративну невідповідність сигналу тривоги. Ми проаналізували дані про повітряні тривоги за вересень 2024 року, зосередившись на часі, коли діти перебувають у школі — з 8:30 до 15:00.
Загальний навчальний час, який учні мали провести у школі за вересень, складає 143 години. Однак, через регулярні тривоги, діти провели значну частину цього часу в укриттях. За нашими підрахунками, вони провели 49 годин 38 хвилин у підвалах, з яких 6 годин 30 хвилин — це час, коли тривога оголошувалася лише для Київської області, а реальної небезпеки для дітей, які знаходяться на території Чернігівської області, не було.
У підсумку, за вересень, через тривоги в обох областях, діти замість навчання провели майже третину часу в підвалах.
- Загальний навчальний час за вересень: 143 години
- Час, проведений в укриттях: 49 годин 38 хвилин
- Зайвий час через тривоги в Київській області: 6 годин 30 хвилин
Багато чи мало це?
Чи мали наші діти взагалі сидіти в укриттях і переживати війну? Це питання, звісно, риторичне. Але, ж 6 з половиною зайвих годин у підвалах — багато це чи мало? Можливо, для когось це здається незначним, але для дітей цей час — втрачений для навчання, ігри, спілкування. За цей час вони могли б вирішити безліч завдань, вивчити нові теми, підготуватися до уроків чи просто погратися на перерві. Замість цього вони провели цей час у підвалах, далеко від нормальних умов навчання.
Якщо ми можемо скоротити цей час хоч на хвилинку — це вже важливо. Це хвилинка дитячих посмішок, хвилинка нормального життя, про яке ми всі потроху забуваємо.
Як вам така статистика? Чи це справедливо? Пишіть свою думку в коментарях, ми хочемо почути вашу позицію.
