Проєкт «Собаки Чорнобиля» став справжнім рятівним колом для тварин у зоні відчуження. Завдяки стерилізації, вакцинації та догляду сотні собак отримали шанс на краще життя. Дженіфер Бетц, директорка ветеринарної медицини проєкту та членкиня правління фонду Clean Futures Fund, розповіла, як ці тварини пережили окупацію ЧАЕС, чому американці активно підтримують ініціативу донатами, про цуценят, яких вдалося вивезти із "забороненої" зони до США та Канади і про лабрадора, на ім'я Чорнобиль. А ще — про унікальний комікс, створений на основі реальних історій собак із Чорнобиля, який сьогодні продається у Фінляндії та США.
«Собаки Чорнобиля»: як усе починалося?
Іноді великі зміни починаються з простого рішення: не ігнорувати проблему. Так сталося і з ініціативою «Собаки Чорнобиля». Проєкт, що розпочався через перевантаження зони відчуження собаками, сьогодні став символом гуманного підходу до вирішення проблеми. Як вакцинація та стерилізація рятують не лише тварин, а й людей? Чому американці активно підтримують цю ініціативу донатами? І як невелика група волонтерів з США зуміла зупинити неконтрольоване зростання популяції тварин у зоні відчуження? Дженіфер Бетц ділиться історією, яка змінила життя сотень собак і запобігла серйозним проблемам для людей, що працюють на ЧАЕС.
- Дженіфер, розкажіть як розпочався проєкт "Собаки Чорнобиля"?
- Він розпочався, коли кількість собак навколо електростанції стала настільки великою, що потрібно було вжити заходів. Стерилізація була єдиним ефективним методом контролю популяції, який не завдавав шкоди тваринам.
На фото: Дженіфер
- Чи було страшно вперше відвідати Чорнобильську зону (радіація та інше)? Як ви готувалися до цієї поїздки?
- Перший візит до зони відчуження не був для мене обов’язково страшним. Я не знала, чого очікувати, але завдяки моніторинговим системам, які були з нами, зокрема дозиметрам, я почувалася в надійних руках, і це додавало впевненості.
- Чому вирішили зосередитися саме на стерилізації та вакцинації тварин?
- Програму створили для того, щоб запобігти перенаселенню собак. Вакцинація тварин дозволяє уникнути їхніх страждань через різні хвороби, а також запобігає поширенню сказу від інших тварин. Вакцинація від сказу була також важлива для захисту людей. Інколи, коли люди намагалися годувати собак, їх випадково кусали. Завдяки вакцинації ми можемо не хвилюватися про те, що люди можуть заразитися сказом. Стерилізація та вакцинація захищають як тварин, так і людей, які працюють на електростанції.
На фото: Команда волонтерів та ветиринарів, під час чергової місії на ЧАЕС
- Скільки тварин було стерилізовано та вакциновано з початку програми?
- Понад 750.
- Як це вплинуло на популяцію тварин у цій зоні?
- Коли ми починали, у цій зоні проживало близько 1000 собак. Тепер, завдяки нашим зусиллям зі стерилізації та кастрації, їхня кількість зменшилася до менш ніж 300.
- Як ви долучилися до цього проєкту?
- Я брала участь у багатьох кампаніях зі стерилізації по всьому світу, і мене запросили допомогти в цьому проєкті як ветеринарного медичного директора.
- Хто є основними спонсорами чи фінансовими партнерами вашого проєкту? Чому вони вирішили підтримати цю ініціативу?
- Більшість нашого фінансування надходить від прямих пожертвувань від наших прихильників. Ми також співпрацюємо з SPCA International, яка є великим прихильником наших кампаній. Ми повністю волонтерська організація, тому ніхто не отримує зарплату — всі кошти від пожертвувань спрямовуються на догляд за собаками та допомогу людям у зоні Чорнобиля.
На фото: Дженіфер та цуценята Чорнобиля
Війна, героїзм і повернення: історія окупації ЧАЕС
Окупація Чорнобильської зони стала випробуванням як для людей, так і для тварин. Собаки, які роками були частиною життя працівників ЧАЕС опинилися на межі виживання. Голодували, чекали на допомогу і зникали назавжди. Як працівники, попри небезпеку, рятували чотирилапих? І чому Дженіфер вирішила повернутися до зони, щоб продовжити боротьбу за їхнє життя?
- Як війна в Україні вплинула на собак у зоні Чорнобиля, особливо під час окупації станції? Чи розповідали вам працівники станції про те, як виживали собаки під час окупації?
- Окупація була надзвичайно складним часом. Усі працівники були замкнені в бункері протягом 30 днів і не мали змоги вільно пересуватися територією. Собаки, які звикли отримувати їжу від працівників, залишилися без їжі. Вони чекали, поки їх нагодують, але багато з них буквально голодували. Деякі пішли шукати їжу і ніколи не повернулися. Деяким працівникам вдалося потайки вийти й нагодувати кількох собак, і саме це врятувало близько 70 собак на території електростанції. Багато собак у місті Чорнобиль також зникли й більше не повернулися.
На фото: Кіт з Чорнобильскої зони, Дженіфер та її команда також опікуються котами та проводять стерилізацію тварин у зоні.
- Як ви вирішили приїхати до країни у стані війни, щоб працювати над програмою? Чи було це складним рішенням для вашої команди, і як ви подолали страх та інші виклики?
- Після того, як я побачила стан собак — вони були виснажені до кісток після окупації електростанції — я зрозуміла, що ми маємо діяти негайно. Ми почали доставляти їжу якнайшвидше, щоб повернути їм здоров’я. Коли тварини здорові, вони можуть розмножуватися, тому ми знали, що не маємо часу зволікати. Незважаючи на ситуацію в Україні, ми вирішили повернутися, щоб допомогти собакам. Це, безумовно, викликало занепокоєння, працювати під час війни, але ми вжили всіх необхідних заходів безпеки. Відтоді ми багато разів поверталися до зони, щоб продовжити наші проєкти із собаками після повномасшатбного та агресивного вторгнення в Україну.
- Чи були моменти, які вас особливо налякали чи засмутили, після окупації і вашого повернення до роботи у зоні?
- Не можу сказати, що були моменти постійного страху, більшу частину часу ми почувалися досить безпечно. Найстрашніше було чекати 30 днів, щоб дізнатися, що сталося з нашими близькими, коли не було можливості зв’язатися з ними. Після звільнення електростанції, приїхавши до міста Чорнобиль, ми виявили, що наш будинок був зламаний, а речі викрадені. Це був дуже важкий період.
На фото: Дженіфер за роботою по стерилізації у Славутичі
Дресування собак на території нового конфайнменту та теплі будиночки які рятують від холодів
Чи легко виловлювати собак у зоні відчуження? Працівники ЧАЕС знайшли простий, але дієвий спосіб вирішити цю проблему, навчивши собак заходити в загін. А ще — завдяки міжнародній підтримці тварини тепер мають теплі будиночки, які допомагають їм виживати навіть у суворі зими.
- Чи можете ви розповісти про найнезвичайнішу або найвражаючу історію, з якою ви зіткнулися під час роботи в зоні?
- Найвражаючою історією була співпраця з працівниками, які допомогли навчити собак заходити в загін на новому безпечному конфайнменті, щоб ми могли легше їх виловлювати. Протягом кількох років вилов собак на території нового конфайнменту був надзвичайно складним і неуспішним. Але коли ми почали працювати разом із працівниками і навчили їх тренувати собак, щоб ті заходили в безпечну зону, усе стало набагато простіше. У жовтні 2022 року кампанія пройшла успішно.
На фото: собаки Чорнобиля на території Нового конфайменту
- Чи можете ви розповісти, скільки утеплених будиночків для собак було встановлено в Чорнобильській зоні? Як ця ініціатива покращила умови життя тварин у суворі зимові місяці?
- Собаки, які живуть на новому безпечному конфайнменті, мають дуже мало будівель, де можуть знайти укриття. Деяких собак нещодавно перемістили ближче до людей, у район, де розташовані гуртожитки, щоб працівники могли їх легше годувати. У цьому місці немає будівель для укриття. Завдяки тривалим перемовинам зі SPCA International та Farm and Yard Products, нам пожертвували 20 великих будиночків для собак. У кожному такому будиночку можуть поміститися 4-5 собак, щоб зігрітися. Доставити ці 20 будиночків до зони відчуження було величезним досягненням, і ми дуже вдячні всім, хто допоміг. Тепер собаки мають теплі будиночки зі соломою, які допомагають їм пережити зиму.
На фото: будиночки для собак встановлені у зоні відчуження
Чи можливо забрати собак із Чорнобиля і як цуценяти з зони опинились за океаном?
Чому закон забороняє вивезення собак із зони відчуження? І як два виводки цуценят стали унікальним винятком із правил? Дженіфер розповіла про складну, але зворушливу "операцію", яка об'єднала Славутич, США та Канаду.
- Чи є можливість прихистити та вивезти собак із Чорнобильської зони? Чи були такі випадки?
- Згідно із законодавством України, нічого не можна вивозити із зони відчуження, і, на жаль, це стосується й собак. Це може створити ризики для людей у навколишньому середовищі, якщо зараження буде поширене через собак або якщо вони будуть спаровуватися з іншими тваринами за межами зони. Адміністрація зони відчуження має суворі правила щодо вивезення будь-чого із зони, і ми дотримуємося цих правил.
У 2018 році стався єдиний винятковий випадок: два виводки цуценят, які були занадто маленькими, щоб вижити самостійно, втратили свою матір. Ми звернулися до адміністрації з проханням дозволити нам вивезти цих собак із зони, щоб дати їм шанс на життя. Оскільки вони були дуже маленькими і ще не встигли накопичити багато радіації, адміністрація погодилася, але зазначила, що це буде одноразовий дозвіл і в майбутньому такі випадки не повторюватимуться.
Ми перевезли цих собак до Славутича та доглядали за ними, поки вони не досягли віку, достатнього для відправлення до інших місць у США та Канаді. Це був надзвичайно трудомісткий і дуже дорогий процес. На жаль, такі дозволи не можуть бути повторені. До того ж більшість собак у зоні відчуження вже стерилізовані, тому нові цуценята не народжуються, і можливості для адопції немає.
Фото: Собака Зоряна, народжена на території ЧАЕС, яку прихистили американці, живе своє краще життя у Далласі зі своїми "батьками"
Як собаки стали зірками коміксу який продається в США та Фінляндії й чому Дженіфер назвала свою собаку "Чорнобиль"?
Як собаки зони відчуження стали героями фінської книги та англомовного коміксу? Про творчість, благодійність і особисту історію Дженіфер дізнайтеся далі.
Фото: Комікс "Собаки Чорнобиля"
- Розкажіть більше про комікс "Собаки Чорнобиля" і що надихнуло на його створення. Яка основна історія розповідається в цьому коміксі? Чому було вирішено випустити лише 1000 примірників книги?
- Оригінальна книга Tšernobylin koirat була фінською і створена фінською художницею Йоганною Аулен, яка відвідала зону. Вона взяла у мене інтерв'ю про собак Чорнобиля, і під час нашої розмови я згадала, що було б чудово мати англомовну версію. Після публікації книги ми разом працювали над її перекладом, і я змогла опублікувати її у США. Йоганна пожертвувала свої права на публікацію 1000 примірників, щоб виручені кошти пішли на підтримку собак Чорнобиля.
На фото: Нобіл — один із героїв коміксу «Собаки Чорнобиля». Собаку також привезли з Чорнобиля, наразі він живе в Орегоні та, як розповідають власники обожнює свого собачого братика спанієля. Цікавий факт, власники зробили тест ДНК для Нобіла. І були вражені, дізнавшись, що він належить до породи східноєвропейських сільських собак.
- Чи є у вас домашні улюбленці? Які історії ви могли б розповісти про них?
- У мене вдома дві собаки: золотистий ретривер, на ім'я Кона і палевий лабрадор, на ім'я Чорнобиль, або скорочено Черні. Я вибрала її з виводка цуценят під час перебування в Чорнобилі через відеодзвінок. Тому й вирішила назвати її Чорнобилем. Черні — чемпіонка в змаганнях зі стрибків у воду.
На фото: Дженіфер, Чорнобиль та Кона з друзями
Собаки Чорнобиля і Славутича: коли чекати наступного візиту?
Дженіфер не лише піклується про собак у зоні відчуження, але й допомагає безхатнім тваринам Славутича. Її команда проводить безкоштовну стерилізацію і для місцевих хвостатих. Детальніше про це читайте у нашому матеріалі:
- Коли ви плануєте відвідати Чорнобиль і, зокрема, Славутич, і які ваші подальші плани щодо допомоги тваринам там?
- Ми плануємо повернутися у квітні 2025 року, щоб відвідати Чорнобиль, перевірити стан собак, а також завітати до Славутича. Там ми плануємо стати спонсорами "Забігу Героїв Чорнобиля" і провести трьох- або чотириденну стерилізаційну клініку для міста. Дати будуть уточнені.
Фото: Комікс "Собаки Чорнобиля"
Подальші плани та де брати натхнення для роботи
- Як ви вважаєте, чому такі ініціативи, як "Собаки Чорнобиля", є важливими для суспільства?
- Проєкт "Собаки Чорнобиля" має величезне значення для гуманного контролю популяції тварин. Багато людей вважають, що легше було б просто вилучити тварин із території, але ці собаки стали улюбленцями багатьох працівників зони, які щодня про них піклуються. Якщо тварини перебувають під належним наглядом, вони не створюють жодної загрози для тих, хто працює у зоні. Ефективні програми стерилізації є найгуманнішим і найефективнішим способом контролю популяції тварин без шкоди для них. Такі практики активно застосовуються в усьому світі.
На фото: Ізотоп (Топі), раніше відома як Міра, яка живе у Вашингтоні. Як пишуть власники, вона найсолодше, найнезграбніше створіння, яке тільки можна уявити.
- Які ваші подальші плани стосовно розвитку проєкту "Собаки Чорнобиля"?
- Ми прагнемо продовжувати роботу над забезпеченням безпеки і добробуту тварин у зоні відчуження. Наші зусилля будуть зосереджені на постачанні їжі, облаштуванні теплих будиночків та організації стерилізаційних клінік. Ми також плануємо розширювати обізнаність про проєкт за допомогою публікацій, співпраці з міжнародними організаціями і залучення нових донорів. Крім того, ми хочемо активніше співпрацювати з місцевими громадами для розвитку гуманного ставлення до тварин та розбудови інклюзивного простору для людей і тварин.
- Що вас найбільше надихає під час роботи з тваринами в зоні відчуження?
- Мене надихають історії тварин, які завдяки нашим зусиллям отримують другий шанс на життя. Також мене надихають люди, які працюють разом із нами, демонструючи небайдужість і відданість. Ми всі віримо в те, що кожне життя має значення, і це мотивує нас продовжувати працювати навіть у найважчих умовах.
На фото: Дженіфер
Про те, як долучитись і допомогти
- Як ви залучаєте фінансування та ресурси для вашої програми? Чи є спеціальні кампанії або заходи для збору коштів?
- Ми залучаємо кошти через соціальні мережі та підвищення обізнаності. Перед майбутніми заходами ми збільшуємо активність у зборі коштів, щоб залучити якомога більше людей. Ми повністю покладаємося на пожертви. Час від часу отримуємо гранти від SPCA International, які допомагають покривати витрати.
- Як можна долучитися до підтримки вашого проєкту?
- Кожен може підтримати наш проєкт шляхом фінансових пожертвувань, розповсюдження інформації про "Собак Чорнобиля" у соціальних мережах або волонтерством. Ми завжди раді новим партнерам та ідеям, які допоможуть покращити життя тварин у зоні відчуження. Більше інформації про способи підтримки можна знайти на нашому офіційному сайті або у соціальних мережах.
- Чому, на вашу думку, такі ініціативи важливі для суспільства?
- Проєкт "Собаки Чорнобиля" надзвичайно важливий для гуманного контролю популяції тварин. Багато хто вважає, що легше було б просто вилучити їх із території, але ці собаки улюблені багатьма людьми, які щодня дбають про них. Вони не становлять жодної загрози для тих, хто працює в зоні, якщо за ними доглядають. Ефективні програми стерилізації є найгуманнішим способом контролю популяції без шкоди для тварин. Це ефективно застосовується у всьому світі.
- Що ви хотіли б сказати тим, хто тільки дізнався про ваш проєкт?
- Проєкт "Собаки Чорнобиля" — це приклад того, як можна об’єднати зусилля для вирішення важливих гуманітарних завдань. Ми закликаємо кожного долучитися до створення кращого світу для тварин, адже навіть невелика підтримка може зробити величезну різницю.
На фото: Дженіфер з президентом України Володимиром Зеленським
Кожне життя має значення
Проєкт «Собаки Чорнобиля» доводить: кожне життя має значення. Завдяки невтомній праці Дженіфер Бетц та її команди сотні тварин отримали шанс на краще майбутнє. Уявіть: літати через океан, щоб допомагати чотирилапим у зоні відчуження, ризикуючи всім під час війни. Це не сюжет голлівудського фільму — це реальність. Реальність, яку створюють такі люди як Дженіфер та її команда. Небайдужість, відвага та любов до тварин перетворюють складнощі на досягнення. Підтримати проєкт може кожен, адже разом ми можемо змінити світ для тих, хто цього потребує і не може подбати про себе сам.
На фото: Дженіфер та її команда у Славутичі
Всі фото використані у матеріалі взяті зі сторінки Facebook Dogs of Chernobyl
