У зоні відчуження стартував новий цикл біологічних досліджень — фахівці продовжують вивчати вплив радіації на мишоподібних гризунів, які мешкають на осушеній акваторії колишньої водойми-охолоджувача ЧАЕС.
Про це повідомляє Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник.
Ще з 2018 року команда науковців з Університету Фукусіма, Чорнобильського заповідника та Інституту ядерних досліджень НАН України брала участь у міжнародному проєкті SATREPS, ініційованому японським урядом. Вони вивчали біологічні ефекти впливу радіації на дрібних ссавців у зоні відчуження, зокрема в умовах осушених ділянок водойми-охолоджувача.
Попри пандемію COVID-19 та повномасштабну війну, дослідження не припинялися. Їхні результати були презентовані на конференції у Варшаві, що ознаменувало офіційне завершення проєкту SATREPS. Водночас українські науковці продовжили роботу вже на національному рівні — особливо після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році, що знову актуалізувало тему змін у штучних екосистемах.
Минулого тижня в зоні відчуження було розпочато новий щорічний цикл польових досліджень. У межах роботи науковці відловили 15 особин мишоподібних гризунів, встановили їхню видову приналежність, провели заміри радіоактивного ізотопу цезію-137 і повернули тварин у природне середовище.
Фахівці зазначають: отримані результати стануть у пригоді при моделюванні розвитку екосистем на територіях, що постраждали внаслідок військових дій і техногенних катастроф.
