Науковці Чорнобильського Радіаційно-екологічного Біосферного Заповідника разом із Національним антарктичним науковим центром відновили генетичні дослідження, що допомагають оцінити вплив іонізуючого випромінювання на живі організми.
Про це повідомив Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник у фейсбук.
Початок осені традиційно є періодом збору матеріалу для генетичних досліджень. Такі роботи вперше розпочалися невдовзі після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а нині їх поновили в межах наукової співпраці між українськими установами.
Модельним об’єктом досліджень є дрозофіла чорночерева — звичайна плодова муха, яку вчені відловлюють за допомогою пасток із яблуками. Саме цей вид широко використовують у світовій біології як зручний організм для генетичних експериментів через швидке розмноження, короткий життєвий цикл і наявність лише чотирьох пар хромосом.
Як зазначають у Заповіднику, дрозофіла стала одним із найважливіших видів для генетики ще понад сто років тому завдяки роботам американського біолога Томаса Моргана. Значний внесок у вивчення цього виду зробив і український генетик Феодосій Добржанський, який у Каліфорнійському технологічному університеті досліджував природні популяції мух, заклавши основи сучасної еволюційної біології.
Зібрані зразки допоможуть ученим простежити, як тривалий вплив радіаційного середовища позначається на спадковості та генетичних процесах у живих організмах.
