“Викиди парникових газів від спалювання викопного палива та вирубки лісів душать нашу планету і ставлять мільярди людей під безпосередню небезпеку. Багато змін стають незворотними", – так генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш пояснив результати звіту міжнародної групи експертів "Зміни клімату 2021: фізична і наукова основа".
“Викиди парникових газів від спалювання викопного палива та вирубки лісів душать нашу планету і ставлять мільярди людей під безпосередню небезпеку. Багато змін стають незворотними", – так генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш пояснив результати звіту міжнародної групи експертів "Зміни клімату 2021: фізична і наукова основа".
свідчить, що протягом кількох наступних десятиліть зміни клімату щороку призводитимуть до 250 тисяч додаткових смертей, спровокованих проблемами з фізичним та психічним здоров’ям. Подібні новини можуть впливати на людей, викликаючи "екологічну тривогу". Як проявляється екологічна тривожність та як можна полегшити психологічний стан на тлі ситуації із кліматом – пояснює Суспільне.
"Соластальгія"
Вплив наслідків змін клімату на психічне здоров’я людини вперше помітив почесний співробітник Школи геонаук Сіднейського університету Гленн Альбрехт у книзі "Емоції Землі: нові слова для Нового Світу" (Earth Emotions: New Words for a New World). Науковець застосував термін "соластальгія" для опису набору психічних розладів, які виникали у корінного населення Австралії після деструктивних змін та змін клімату, спричинених діями британських колонізаторів. Книга вийшла друком у 2003 році.
У 2017-му експерти Американської асоціації психологів вперше застосували термін "екологічна тривожність" – це постійне занепокоєння щодо майбутнього планети та життя зі змінами клімату. Наразі ця форма психічного розладу не є клінічним діагнозом, однак визнання екотривоги та її наслідків для життя і здоров’я людей у всьому світі зростає. Особливо вразливими є діти та молодь, свідчить дослідження співробітників Ґрентемського дослідницького інституту змін клімату і навколишнього середовища опубліковане у травні 2021 року.
Як проявляється екологічна тривожність
Тривожність виникає тоді, коли тіло людини реагує на уявні загрози станом "бийся або тікай". Часто люди, які страждають від тривожності, мають уявні страхи. Але у випадку екотривожності страх про майбутнє є цілком обґрунтованим. Адже зміни клімату призводять до проблем у реальному житті, таких як стихійні лиха, перепади температур, посухи або затяжні дощі. За даними Healthline Media, відчуття безнадійності щодо змін на планеті – це лише один із можливих способів вираження екологічної тривоги. Люди також можуть скаржитися на інші симптоми:
- фаталістичне мислення;
- екзистенційний страх;
- гнів чи розчарування;
- почуття провини або сорому щодо власного вуглецевого сліду;
- горе чи смуток, пов’язані зі зникненням видів або цілих екосистем у конкретних районах. Наприклад, у місцях вирубки лісів чи на коралових рифах, де через забруднення і збільшення температури води гинуть десятки і сотні мешканців.
За словами психотерапевток, експерток Psychology Today Лінди Баззелл і Сари Енн Едвардс, подібні симптоми можуть призводити до розвитку більш серйозних розладів ментального здоров’я, таких як панічні атаки, нав’язливе мислення, втрата апетиту та безсоння. Хронічний стрес може спровокувати проблеми у відносинах із друзями або членами родини, особливо якщо вони мають інші погляди на проблему змін клімату.
Неадекватна реакція урядів держав сприяє стражданню молодих людей, які почуваються невпевнено щодо власного добробуту в майбутньому
Життя після стихійного лиха
За словами професорки гуманітарних наук Вашингтонського університету Дженіфер Аткінсон, ті люди, які особисто пережили катастрофу, викликану змінами клімату, мають найбільше психологічних проблем. Вони скаржаться на хронічну тривожність, страждають від депресії або мають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Такі особи часто зловживають алкогольними напоями, вживають психотропні речовини, мають суїцидальні думки.
Дослідження, опубліковане у журналі Depression and Anxiety свідчить, що кожна третя особа, яка постраждала від урагану Катріна у 2005 році, мала симптоми ПТСР не лише одразу після екологічної катастрофи, але навіть через 4 і 10 років після неї. Масштабні лісові пожежі, які трапилися в Австралії протягом 2019 – 2020 років, також посилили тривожність і депресію серед жителів континенту. Це доводять результати дослідження групи науковців із Австралійського національного університету у Канберрі.
Новий Орлеан, США, 29 серпня 2005 року. Люди рятуються після того, як район був затоплений унаслідок урагану Катріна
Як екокриза впливає на молодь
Дослідження, опубліковане у журналі Lancet, свідчить, що інформація про загострення кліматичної кризи у майбутньому провокує масовий психологічний дискомфорт серед людей віком 16-25 років. Науковці опитали 10 тисяч респондентів. 59% з них повідомили, що вони дуже стурбовані зміною клімату, 45% опитаних зізналися, що екологічна тривога впливає на їхнє щоденне життя.Єлизавета Серватинська, Суспільне
Кліматичний марш в Києві, архівне фото
Дослідники припускають, що саме неадекватна реакція урядів держав сприяє стражданню молодих людей, які почуваються невпевнено щодо власного благополуччя у майбутньому. Молодь вважає, що уряди не реагують належним чином на кліматичну загрозу, залишаючи молодих людей "без майбутнього" і "людство приречене".Як можна дати ради екологічній тривозі
Як і у випадку будь-якого іншого тривожного розладу, наслідки екологічної тривоги можна мінімізувати. Психологи радять шукати позитивні сторони у будь-якій ситуації, працювати над тим, щоб краще регулювати власні емоції, розвивати стійкість перед труднощами. Запровадження більш екологічних звичок допоможе зменшити почуття провини щодо власного екологічного сліду. Для цього можна:
- використовувати менше пластику: відмовитися від пакетів і одноразового посуду;
- почати сортувати сміття: відділяти скло, папір, пластик і органічні відходи;
- переглянути свій спосіб харчування: віддавати перевагу менш обробленій їжі, приготування якої вимагає менше витрат енергії;
- раціонально підходити до покупок одягу та ґаджетів: купувати лише ті речі, які дійсно потрібні і слугуватимуть довго;
- намагатися менше використовувати автомобіль: більше користуватися громадським транспортом, велосипедом або ходити пішки. Це допоможе покращити як психічне, так і фізичне здоров’я.
Спеціалісти Psychology Today радять не заперечувати, а визнати власні переживання, повністю прожити емоції, пов’язані з побоюваннями щодо майбутнього планети. У цьому може допомогти екотерапія – своєрідне "побачення з природою" десь у лісі чи над водоймою. Також це може бути робота в саду, на городі чи долучення до ініціативи прибирання парку чи іншої території недалеко від дому. Головне, щоб була можливість відпочити від повсякденних думок та "дослідити власні емоції" щодо довкілля.
Єлизавета Серватинська, Суспільне
Кліматичний марш в Києві, архівне фото
Можна також долучитися до екологічної спільноти і допомагати вивозити сміття або саджати дерева. "Участь у колективних заходах допоможе полегшити відчуття самостійної боротьби із глобальною проблемою, даючи оптимізм та надію", – зазначають спеціалісти американського джерела медичної інформації Healthline Media.