36 років тому в наймолодшому місті України офіційно з’явилися перші його мешканці. 26 березня 1988 року в залі Славутицького міськвиконкому голова виконавчого комітету Славутицької міської ради Олександр Паньков вручив перші ордери на заселення квартир у новозведеному місті.
Насамперед житло виділялося працівникам Чорнобильської атомної електростанції. Ордер №1 отримав слюсар цеху централізованого ремонту Чорнобильської АЕС Валентин Єжов. Це був ордер на заселення п’ятикімнатного котеджу у Вільнюському кварталі (його зводили литовські будівельники). Ордери на нове житло отримали сім’ї Печерських, Хоменків, Харченків, Толмачових та інші.
Також цього дня міськвиконком Славутича ухвалив рішення про заснування в місті Дитячої школи мистецтв.
26 березня 1988 року відкрився перший універсам у Славутичі. Спочатку він і назву мав – «Славутич», хоча більшість славутичан уже пам'ятають його як універсам «Дніпро». На першому поверсі продавалися продукти, на другому – промислові товари.
Директорові магазину, Олександру Мухаметзянову, усього лише 29 років. Молодий колектив універсаму налічував 68 чоловік. Про новий магазин у новому місті розповідала республіканська газета «Молода гвардія».
У місті вже працювала їдальня-кафе «Таллінн», відділ зв’язку з переговорним пунктом (з 15 березня у Славутич почали доставляти пошту), Фізкультурно-оздоровчий комплекс «Олімп» у Київському кварталі. Менш як за тиждень, після закінчення весняних канікул, відкриється перша школа, а в травні – дитячий садок №1 «Калинка».
На середину 1988 року в Славутичі вже мешкатиме дві з половиною тисячі осіб.
Фото: з архіву музею міста Славутича і Чорнобильської АЕС
