Довгий час науковці не могли зрозуміти, чому чорнобильські кабани мають високий рівень радіоактивності, на відміну від інших диких мешканців цих територій.
Нещодавнє дослідження пролило світло на цю загадку, виявивши, що аварія на ЧАЕС була не єдиним джерелом їх опромінення.
Згідно з дослідженням, чорнобильські кабани зазнали радіоактивного впливу не тільки через катастрофу 1986 року, але й через ядерні випробування 1960-х років. Вчені з Віденського університету та Лейбніцького університету Ганновера з'ясували, що високий рівень радіоактивності кабанів зумовлений як цезієм-137 з Чорнобиля, так і цезієм-135 з попередніх ядерних випробувань.
Цезій-137, з періодом напіврозпаду трохи більше 30 років, мав би зникнути, але рівень радіації у кабанів залишався стабільним. Використовуючи передові мас-спектрометричні методи, вчені визначили, що ключовим фактором є цезій-135, який має набагато довший період напіврозпаду. Професор Георг Штайнхаузер, член Консультативної ради з радіаційного захисту при Федеральному міністерстві охорони здоров'я Австрії, пояснив, що цей ізотоп важко виявити без спеціального обладнання, але точні вимірювання все ж виявили його присутність.
Радіоактивний вплив на кабанів відбувся не тільки через аварії, а й через ядерні випробування, які вплинули на екосистему. У 1960-х роках СРСР провів численні випробування атомних бомб на архіпелазі Нова Земля в Північному Льодовитому океані. Серед них найвідоміша – "Цар-бомба" 1961 року, найпотужніший ядерний вибух в історії з потужністю 50 мегатонн. Ці випробування спричинили значне радіоактивне забруднення, включаючи поширення цезію-135.
Радіоактивні опади поширилися по всій Арктиці та за її межами, забруднюючи різні середовища. Цезій-135 осів у ґрунті та воді, ставши частиною екосистем. Арктичні умови сприяли збереженню цих матеріалів через повільний розклад і тривале льодовикове покриття.
Однією з причин високого рівня радіації у чорнобильських кабанів є їхній раціон.
Вони їдять оленячі трюфелі – гриби, що поглинають цезій із ґрунту. Ці трюфелі, заховані на глибині 20-40 сантиметрів, накопичували цезій з ядерних випробувань і катастрофи на ЧАЕС, що пояснює постійний високий рівень радіації у кабанів.
Чорнобильська зона відчуження стала унікальним заповідником дикої природи, демонструючи стійкість природи перед антропогенними катастрофами. Дослідження 2021 року показало, що великі ссавці, такі як вовки, ведмеді і рисі, процвітають без людського втручання. Це збільшення різноманітності та чисельності диких тварин порівнюють з природними заповідниками, демонструючи, як екосистеми можуть відновлюватися без людського тиску.
Птахи в Чорнобильській зоні також пристосувалися до радіації. Дослідження Університету Південної Кароліни виявило, що деякі види птахів виробили вищий рівень антиоксидантів для боротьби з радіацією. Це адаптивна реакція є демонстрацією унікальної еволюційної відповіді диких тварин на змінені умови зони відчуження.
Таким чином, дослідження підтвердили, що радіоактивність чорнобильських кабанів зумовлена комплексом факторів, включаючи історичні ядерні випробування та специфічний раціон тварин. Ці відкриття підкреслюють важливість ретельного вивчення довгострокових наслідків радіоактивного забруднення для диких тварин та екосистем загалом.
Фото: Shutterstock
