У руїнах Чорнобильської зони вчені виявили унікальний чорний грибок, що здатний поглинати смертельне гамма-випромінювання.
Цей дивовижний організм не просто виживає в екстремальних умовах, але й активно розростається в бік реакторного ядра, ніби "лікуючи" радіаційний слід катастрофи 1986 року.
Науковці зазначають, що грибок успішно пристосувався до високих рівнів радіації завдяки пігменту меланіну, що дозволяє йому трансформувати енергію випромінювання для свого росту. Це відкриття стало важливим кроком у дослідженні можливостей біологічної адаптації організмів до екстремальних умов.
Про це повідомляють дослідники, які вивчали унікальні організми, здатні виживати в умовах підвищеної радіації. Грибок не лише виживає в екстремальних умовах, але й, здається, "лікує" місцевість, поглинаючи ядерну радіацію. Це відкриття стало одним із найунікальніших прикладів пристосування живих організмів до надзвичайно ворожих умов.
Ще у 2020 році науковий журнал Scientific American писав про це явище. Видання зазначало, що перші спостереження за грибком були зроблені у 1991 році, коли дослідники за допомогою роботів зафіксували чорні колонії грибів на стінах зруйнованого четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС. Фахівці з подивом помітили, що грибок рухається у напрямку джерел випромінювання та здатен розкладати радіоактивний графіт.
Подальші дослідження показали, що цей організм використовує радіацію як джерело енергії, схоже до того, як рослини здійснюють фотосинтез. За словами професорки Екатерини Дадачової з Університету Саскачевану, три види грибів – Cladosporium sphaerospermum, Cryptococcus neoformans і Wangiella dermatitidis – містять велику кількість меланіну. Цей пігмент, що також присутній у шкірі людини, у грибах виконує ще одну унікальну функцію – поглинає радіацію та перетворює її на хімічну енергію, що забезпечує їхнє зростання.
У 2016 році група дослідників з лабораторії Jet Propulsion Laboratory відправила кілька зразків чорнобильських грибів на Міжнародну космічну станцію (ISS), щоб дослідити їхню здатність до адаптації в умовах підвищеного рівня радіації. Результати цього дослідження досі очікують публікації.
Дослідники припускають, що такі гриби не є унікальним явищем для нашої планети. Як зазначалося в одній із робіт Дадачової, велика кількість меланізованих спор грибів була виявлена ще у відкладеннях крейдового періоду, коли Земля переживала масштабні зміни магнітного поля та підвищену космічну радіацію. Це дозволяє припустити, що подібні організми могли існувати у найекстремальніших умовах протягом мільйонів років.
Таким чином, відкриття грибів у Чорнобилі не лише демонструє унікальні можливості біологічних видів до адаптації, але й відкриває нові перспективи у вивченні життя у космосі. Адже там, де є джерело енергії – навіть у вигляді радіації, – життя, ймовірно, здатне знайти шлях для існування.
Чорнобиль залишається унікальним місцем, де природа, попри катастрофу, знаходить шляхи для відновлення та пристосування.
