Ця скульптурна композиція — про родину, турботу й майбутнє. Дорослі дивляться вперед, ніби шукають щось важливе, а дитина тягнеться до неба. Знаєш, де вона стоїть?
Звісно це наш парк! Ця скульптура добре знайома всім, хто хоч раз гуляв тут. Вона про родину, підтримку і надію — усе те, що справді тримає наше місто.
Коло, лінії, метал і геометрія — виглядає як вікно космічного корабля. Але насправді це знайома будівля у самому серці міста. Де саме?
Звісно це Дитяча школа мистецтв на Центральній площі! Це кругле вікно давно стало впізнаваною деталлю будівлі. Сюди щодня приходять юні художники, музиканти та танцівники — творити, навчатися і дивитися на світ трішки інакше.
Зелені обличчя, загадкові візерунки і трошки постапокаліптичного вайбу. Цей рельєф бачать всі, хто хоч раз проходив повз, але не всі замислюються — а що це взагалі таке? Де саме?
Звісно це будівля Управління освіти і науки у Бакинському кварталі! Цей рельєф — прикраса фасаду з часів будівництва міста. Його абстрактні обличчя й візерунки наче нагадують: навчання — це складно, але красиво.
Три бетонні смужки — ніби полиця для невидимих книжок або абстрактний балкон без балкону. Насправді ця деталь — добре знайома. Де вона?
Це Кіноконцертний комплекс на Центральній площі! Лаконічна бетонна геометрія, яка виглядає як арт-об’єкт, хоча насправді — просто частина фасаду. Помітно здалеку, але помічають не всі.
Арка, яка виглядає як портал у паралельну реальність. Або просто зручний прохід між будинками. Місце настільки буденне, що його легко не помітити. Де воно?
Це прохід у Таллінському кварталі! Арка скромна, але дуже впізнавана для тих, хто тут живе. Місце, яке точно знають всі місцеві — хоча навряд чи фотографували бодай раз.
Скляний дах, червона цегла і трохи олдскулу 90-х. Це місце знають усі, хто хоч раз шукав… щось несподіване. Де це?
Це торговий центр «Даугава» у Ризькому кварталі!
Дика природа захоплює бетон. Плющ уперто дереться вгору, ніби хоче перетворити цей куточок міста на джунглі. Але насправді це не ботсад. Де це?
Це підвальний магазинчик у Бакинському кварталі! Плющ тут росте так рясно, що здається — ось-ось відкриється портал у таємний сад або світ.
Фактура, яку складно забути. Камінці, немов розсипане закляття міцності. Здається, якщо довго вдивлятись — можна побачити майбутнє… або сусідський балкон. Де це?
Це житловий будинок у Поліському кварталі! Культова фактура з камінців, знайома всім, хто тут виріс або хоч раз проходив повз. Бетонне мереживо, яке міцно тримає фасад і трохи — спогади.
Червоні стіни, ялинка й сходи, які виглядають, наче ведуть у зовсім інший вимір. Але насправді це місце добре знайоме тим, хто виріс у Славутичі. Де це?
Це дитячий садочок «Маріте»! Його червоні стіни та незвичні сходи добре знайомі багатьом славутичанам. Місце, де починається дитинство, фантазії й перші пригоди.
Старий кам’яний мур, який виглядає як залишки фортеці або ритуальної споруди з минулого. Насправді це просто елемент міського благоустрою. Але де саме?
Це Поліська площа! Цей кам'яний мур стоїть тут стільки, скільки пам’ятають місцеві. Місце зустрічей, коротких маршрутів і перших паркових пригод. Або просто мур...
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:
