2 Квітня 2015
1893
Переконаний життям, що надважливо зрозуміти і не тільки в Славутичі, Україні, але і у всьому світі просту людську філософію: «Все починається, відбувається і завершується у сфері людських відносин і стосунків». До того додам ще одне: будь-яке явище, в тому числі й суспільне як починається, так обов’язково колись і завершується!
Шановні Славутичани!Дорогі добродії і друзі!
Переконаний життям, що надважливо зрозуміти і не тільки в Славутичі, Україні, але і у всьому світі просту людську філософію:
«Все починається, відбувається і завершується у сфері людських відносин і стосунків».
До того додам ще одне: будь-яке явище, в тому числі й суспільне як починається, так обов’язково колись і завершується!
У березні 1987 року я був відряджений керівництвом Київської області на будівництво м. Славутича. На високій посаді того часу брав активну участь у формуванні післяаварійного колективу Чорнобильської АЕС. У березні 1990 року був обраний депутатом і головою Славутицької міської ради. Маючи довіру Славутичан, працював до теперішнього часу.
За всі 25 років тільки Ви можете дати оцінку моїй діяльності, бо Ви є свідками всього, і я готовий сприйняти її, якою б вона не була, пам’ятаючи, «що найбільша душевна біль – несправедливість»!
Кілька нотаток:
- мер це посада, на якій треба працювати усі 24 години на добу;
- мій домашній номер телефону весь час знаходиться в міському довіднику, я і члени моєї сім’ї завжди готові були прийти на допомогу в скрутний час кожному славутичанину;
- за цей час в мене не було жодного лікарняного – це безперечний доказ переваги здорового способу життя;
Так, настав час підвести підсумки і цього періоду мого життя.
Час іти, але для того, щоб продовжити мою життєву стежину далі. Скажу наперед, що планую:
- перейти на викладацьку і наукову діяльність;
- допомогти Україні будувати нові засади української державності на принципах:
o совісті
o правопорядку
o ефективності
- розбудовувати державну владу громадянського суспільства (на противагу) «сумнівних» капіталів з маніпулюванням суспільної свідомості;
- розпочати міжнародний проект «Школа мерів» з метою сприяння формування молодих політиків, інституту мерів.
Шановні Славутичани!
За коротку історію свого народження і становлення Славутич пройшов багато викликів. Звісно, найбільшою соціальною трагедією для Славутича була дострокова зупинка Чорнобильської АЕС. Хоча були й інші, не менш загрозливі для життєдіяльності міста проблеми, а саме: бартери в енергетиці, революційні процеси, зміни влади з класичним запитанням «Ти за кого?» (відповідь ви мою знаєте), світова фінансова економічна криза та її наслідки, а зараз і криза суспільних відносин в усьому світі.
Ми з вами долали все це, як тяжко нам не було. Ми старались знаходити і знаходили те, що нас об’єднує, а не роз’єднує, принижує, роздирає і знищує.
І як результат наших неймовірних зусиль, не побоюсь цього слова, Славутич сьогодні є конкурентним містом, хто б, щоб не говорив. Конкурентний в соціальній інфраструктурі, економічному розвитку, створенні умов для підростаючого покоління, постійно допомагаючи старшому поколінню, цінуючи їх внесок в суспільне життя.
І знову ж в березні, але вже 2015 році, в переддень свого ювілею я завершую свою діяльність на посаді міського голови.
Я щиро дякую долі за можливість виконати свою місію, дякую Вам, дорогі Славутичани, шановні добродії за вашу довіру, за співпрацю, за те, що в нас створилась справжня територіальна громада міста, де знайшли свою долю, своє людське щастя в злагоді і мирі представники багатьох національностей та народностей.
Можна переконливо стверджувати: Славутич – сучасне, українське, європейське місто.
Звісно, я був завжди обмежений в своїх діях і відповідально відносився до побудови взаємовідносин з владами усіх рівнів, їхніми очильниками. Розуміючи, що Славутич виконує і буде ще довго-довго виконувати державну функцію, ми приречені співпрацювати, і міська влада повинна відкинути усі свої амбіції заради нашого міста. Разом з тим, я ніколи не пасував, не здавався, не піддавався неймовірному тиску проблем, які завжди були на нашому шляху.
Не перерахувати, що вдалось подолати, нехай все воно залишиться в моїй пам’яті (як буде час обов’язково напишу книжку: «Ходіння по мукам від мера Славутича!»).
Виклики і ризики звісно є. З усіх опитувань я завжди відчував боязнь, песимізм, хвилювання за майбутнє Славутича. Думаю принципово важливо зрозуміти «що робити?»:
по-перше, відновити і ніколи не втрачати віру в своє місто. У нас є і ще довго буде основа – виконання державної функції, державне замовлення світового значення в зоні ЧАЕС. А це – високотехнологічні, високооплачувані робочі місця на багато років;
по-друге, без сумніву має перспективу розвитку і наше підприємство «Атомремонтсервіс» в системі атомної енергетики НАЕК «Енергоатом»;
по-третє, розуміння якому бути Славутичу залежить від кожного з нас, хто пов’язав свою долю з містом Білого Ангела, з цим чудовим багатим своєю природою, історією стародавнім чернігівським краєм, з можливістю духовного розвитку. Тому дуже важливо відпрацювати новітній бренд майбутнього Славутича. Це повинен бути проект усієї територіальної громади міста, який буде об’єднувати і вести в майбутнє.
Я вдячний нашим отцям священнослужителям – представникам різних конфесій (Отцю Іоану, Отцю Вольдемару, Отцю Юрію), які допомагають славутичанам знайти себе і стати просто добрішими один до одного. Не зважаючи на усі негаразди Славутич залишається вірним собі.
У 2015 році розпочалася реалізація трьох проектів за підтримкою міжнародних організацій з перспективою, а саме:
- санація і термомодернізація з архітектурним оновленням об’єктів соціальної сфери – школи №2 і дитячого садка «Калинка» (проект Єврокомісії в рамках «Угоди мерів»);
- санація і термомодернізація школи №4 та реконструкція на основі енергозберігаючих технологій зовнішнього освітлення проспекту Дружби народів (проект за підтримки Шведського королівства, компанія «Нефко»);
- забезпечення демонстрації в он-лайн режимі сесій міської ради (проект ПРОООН).
Дякуючи Вам за все, шановні славутичани, дозвольте висловити побажання, просте і складне водночас: не дозволяйте руйнувати відносини між людьми. Бережіть і примножуйте унікальну інфраструктуру міста. Дозвольте також вибачитись перед тими кого мимоволі скривдив, комусь в чомусь не допоміг, не зміг допомогти, але я завжди старався бути щирим перед вами. Не тримайте каменю в душі!
Тримайтесь філософії «Меморандуму поколінь» і нашого Кодексу етики.
Візьміть відповідальність на себе за формування достойної міської влади на виборах в жовтні 2015 року.
Опоненти мені приписували фразу «в Славутичі все хорошо» (мовою оригіналу), яку я ніколи не говорив, але робив, роблю і буду робити все можливе і неможливе, щоб в Україні все було добре, бо я – Українець, і в Славутичі все було добре, бо я – Славутичанин і це місто моєї долі і мрії!
Хай щастить у всьому!
В.П. Удовиченко, міський голова Славутича, президент ВГО «Клуб мерів», віце-президент Комітету з актуальних питань Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, д.е.н., професор
