Пошук по сайту: дідух

Зимова пора в українців здавна була багатою на свята й обряди. Особливе місце в народному календарі належить різдвяно-новорічному циклу свят з кульмінаційними точками – Різдвом, Новим роком і Хрещенням. Цей період ще називали Святки, Святі

Дорогі славутичани та гості нашого міста! Редакція «Славутич-Інфо» щиро вітає вас із прийдешнім святом Різдва Христового. У цей складний для нашої країни час хочемо поділитися світлом і теплом, яке несе з собою народження Ісуса Христа. Сьогодні

Редакція «Славутич-Інфо» вирішила перевірити, чи підтримують містяни історичні зміни та чи готові нарешті залишити радянський «паралельний світ» у минулому. Ми вийшли на вулиці та поцікавилися: коли ви плануєте відзначати

– це, звісно, красиво, проте основним різдвяним символом в українській хаті із прадавніх часів був дідух. Так називали перший або останній необмолочений сніп жита, пшениці чи вівса. Його формували під

вареники та пироги. Святкова вечеря символізує достаток і закінчення Різдвяного посту. Після вечері господар спалює дідуха, якого заносили до хати на Святий вечір. Цей обряд символізує очищення та прощання зі старим роком. Звичаї

обов’язково є кутя, млинці, пісний борщ з галушками, гриби, тушкована капуста та риба. Важливим символом Різдва був дідух — сніп з пшениці чи жита, який ставили на покуті, де розміщували ікони. Що можна і не можна

в українській хаті. Розміщений по діагоналі від печі і "обличчям до сонця", він слугував домашнім вівтарем, де ставили Дідух на Різдво, а також ікони з рушниками. Цей куточок оберігав оселю від блискавки, пожеж і злих духів. Ілюстраційне

у дівчат, і для їх повернення батько дівчини повинен виставити могорич. Завершується Щедрий вечір спалення "діда" або "дідуха" – снопа соломи, який встановлюється в кутку будинку на Святий вечір в багатьох регіонах