У Славутицькому загальноміському бібліотечно-інформаційному центрі відбулася 13-та зустріч у рамках проєкту «Славутич – це МИ!» («Історії Славутича…»).
Цього разу для обговорення була запропонована тема «Нові славутичани: війна і людські долі».
До участі у заході були запрошені нові славутичани – внутрішньо переміщені особи (ВПО), які приїхали до нашого міста, тікаючи від війни.
Головними героями програми стали:
- підприємиця з Маріуполя, що відновлює родинний бізнес «Нова кухня» у Славутичі - Марія Бубнова;
Читайте також: Нова кухня - смакуй по-славутицьки! Чому саме маленький Славутич? До міста нових ідей завітав відомий блогер Денис Казанський (відео)
"Нова кухня" - родина маріупольців відновлює свій бізнес у Славутичі
- хореограф з Бахмуту (Донецька), нині викладач Славутицької дитячої школи мистецтв - Інна Бережна;
Читайте також: Інна Бережна: Життя та Талант Нової Славутичанки - Хореографки із Бахмута (відео)
- Катерина Чернова із Бахмуту – керівник вокального ансамблю «Співоча душа», викладач ДШМ;
- Анатолій Камінський – тренер з волейболу, який вдихнув нове життя у цей вид спорту тавикликав велику зацікавленість серед славутицької молоді;
Читайте також: Нові Славутичани: Людина яка повернула волейбол у місто Гарні новини від волейбольної школи Славутича: Історія про важливість підтримки та силу слова. Гра продовжується!
- Маргарита Слободян – фахівець соціальної сфери з Луганщини, яка продовжує працювати і допомагати людям у зоні бойових дій віддалено, активно займається саморозвитком;
- Віра Короткова – завідувачка дитячим закладом, з 27-річним досвідом, пенсіонерка, тікала разом з дочкою з Торецька, коли вже почало палати небо;
- Василь Кулікович – художник-каменяр, любить грати на гітарі та співати, ще з 2014 року влаштовував перші зібрання на підтримку України у Донецьку.
Більшість з них до Славутича потрапили зовсім випадково і приїхали до нас великими родинами, забравши разом з собою родини батьків, братів-сестер, дідусів-бабусь.
Хтось уже в Славутичі навіть створив свої сім’ї.
Вони розказували про те, як швидко надавалась їм підтримка і допомога, варто було про це написати у соцмережах, або звернутися до соціальної служби.
Кожен з них розповів свою історію, поділився власними переживаннями та цікавими розповідями про Славутич, висловив вдячність за підтримку та допомогу мешканцям Славутича, міській владі, зокрема меру Юрію Фомічеву, директору АРР – Арині Старовойтовій, за інформаційну пітримку редакції сайту slavutych.info, працівникам Центру соціальної служби – Аллі Божок, Валентині Дудинській, Загальноміському бібліотечно-інформаційному центру та Наталії Портній, Ларисі Пановій, Ларисі Соловйовій, Соціально-психологічному центру та Ользі Мельник, Віктору Одиниці, відділу культури – Ніні Баришевській, депутату СМР Людмилі Любивій, Кіноконцертному комплексу та Ларисі Маслій, відділу молоді та спорту і Уляні Єрастовій, Молодіжному простору та усім небайдужим.
Славутичани щедрі на добро. Про це у кожній розповіді підкреслювали виступаючі на заході.
Напевно, таке особливе розуміння тієї ситуації, в якій опинилися люди через бойові дії, втратили все і повинні були починати все спочатку на новому місці, у славутичан відбувається через те, що більшість мешканців нашого міста також у свій час були переселенцями.
Після аварії на Чорнобильській АЕС, мешканці Прип’яті, Чорнобиля та інших населених пунктів, що поблизу станції, до кінця не розуміючи, що відбувається насправді, повинні були терміново від’їжджати з дому, як тоді казали їм, на кілька днів, а вийшло – назавжди…
Про те, як відбувалася евакуація у квітні 1986-го і що відчували люди тоді і зараз, розповіли прип’ятчанки, очевидиці тих подій - Лілія Хайрулліна, Любов Василевська та учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Олександр Забірченко.
Володимир Петрович Удовиченко, Почесний мер Славутича (1990-2015р.р.), нині депутат Київської обласної ради, також розповів скільки викликів було перед молодим містом Славутичем, як відбулося становлення, боротьба за виживання, успіх та процвітання міста енергетиків попри всі негаразди.
Він сказав, що Славутич гідне місто, і йому приємно, що у нас з’явилися такі чудові нові мешканці. Разом ми будемо відбудовувати наші міста, нашу Україну!
Алла Божок та Валентина Дудинська розповіли про роботу Центру соціальних служб. Лише за період блокади та окупації Славутича у нас було зареєстровано майже 900 осіб ВПО. На сьогодні за загальними списками їх близько 2000.
Вони також надали інформацію про те, яка допомога надається нашим новим славутичанам, яким чином розподіляється гуманітарна допомога, як організовується допомога самих славутичан на підтримку переселенців – одяг, побутова техніка, предмети побуту тощо.
Алла Іванівна та Валентина Миколаївна також згадали щемливі історії, пов’язані з переселенцями, що звернулися до Славутича.
Радник міського голови Славутича з питань комунікації Гліб Горошинський поділився своїми матеріалами щодо питання переселенців (нових славутичан), продемонструвавши свою фотодобірку.
Були і посмішки, і сльози, і важкі спогади, і щира вдячність, і перспективні плани, і заповітні мрії. Присутні більше дізналися про наших нових славутичан, ближче познайомилися з ними. Загалом, розмова вийшла душевною й емоційною. Час спілкування пролетів непомітно.
Мені, як ведучій програми, хочеться висловити подяку за співпрацю колективу Загальноміського бібліотечно-інформаційного центру, на чолі з Наталією Портною, особлива подяка – Наталії Кокіній. Вдячність за підтримку Громадській раді з розвитку міста Славутича – Володимиру Удовиченку, відділу культури, національностей та релігій - Ніні Баришевській, депутату Славутицької міської ради Людмилі Любивій, КЗ «Кіноконцертний комплекс» - Ларисі Маслій, Едуарду Віхарєву, ТБ «Медіадім» - Олександру Демидову і команді телестудії, Вадиму Івкіну - велике спасибі за фото.
Олександра ЛАТИШЕВА, модератор проєкту, журналіст
Фото: Вадим ІВКІН
